Законопроєкт про скасування депутатської недоторканності ще можуть визнати неконституційним. Для цього у Конституційного суду є три підстави.

Про це у коментарі 24 каналу заявив експерт Центру політико-правових реформ з конституційного права Богдан Бондаренко.

Нардепи Верховної Ради ІХ скликання 373-ма голосами підтримали зняття депутатської недоторканності. Не голосували за законопроєкт лише представники "Опозиційної платформи – За життя" та позафракційний Андрій Деркач, утримались троє депутатів з "Європейської Солідарності".

Читайте також: Портников: Україна наздоганяє путінську Росію

Більше того, після голосування представники ОПЗЖ заявили, що мають намір ініціювати звернення до Конституційного Суду України для скасування ухваленого парламентом закону.

Які є підстави для оскарження?

Як пояснив 24 каналу Бондаренко, зараз можна назвати три теоретичні підстави для оскарження.

Перша причина пов’язана із найскладнішим і найважливішим питанням – чи можна було перереєстровувати законопроєкт п’ятого президента Петра Порошенка №7203. Регламент передбачає, що якщо законопроєкт про внесення змін до Конституції отримав позитивний висновок КСУ, але не був розглянутий, він переноситься на наступну Верховну Раду. Питання в тому, чи був він розглянутий, чи ні.

Після того, як висновок КСУ восени 2018 року повернувся у парламент, депутати не схвалили законопроєкт у першому читанні, але направили його до комітету. Комітет щось дорозглядав, вони щось допрацьовували, дивились, думали. З огляду на це, чи можна вважати оце голосування за постанову повернення до комітету на доопрацювання розглядом законопроєкту – це питання, – пояснив експрет.

За його словами, якщо документ вважати нерозглянутим, то вважається, що нерозглянутий законопроєкт можна було перереєстровувати. Якщо вважати його розглянутим, то його не можна було перереєстровувати і голосувати.

Друга підстава – голосування за законопроєкт про внесення змін до Конституції мають відбуватись лише на чергових сесіях. "Рішення КСУ від 2016 року про це конкретно говорить. При цьому воно звертає увагу не стільки на те, що сесії мають бути чергові, скільки на те, щоби вони не були позачергові", – зазначив експерт Центру політико-правових реформ.

За чинним законодавством чергові сесії – це ті, які відкриваються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня. Регламент нам деталізує це положення і говорить, що це все правильно, крім першої сесії.

Читайте також: У парламенті зараз руйнують одну з основних цінностей України – Пекар

Сесія, яка була 29 серпня – це була перша сесія. Для неї виключення нема. З огляду на це теж є питання, особливо, якщо зважити, для чого впроваджувались такі правила про чергові сесії. Їх впровадили, аби не було можливості швидко проголосувати законопроєкт без його обговорення. Якщо попереднє голосування відбулось 29 серпня, а остаточне голосування – 3 вересня, то ця мета недосягнута і тут може бути проблема, – пояснив Бондаренко.

Третя підстава, за його словами, може бути пов’язана із тим, що висновок комітету перед остаточним голосуванням був проголосований 2 вересня, коли сесії парламенту не було. А парламентські комітети, як підкреслив Бондаренко, не можуть засідати у міжсесійний період.

Як довго суд вирішуватиме долю закону?

Що стосується термінів розгляду подання, то після відкриття провадження КСУ матиме 6 місяців для винесення рішення. "Але якщо КСУ прострочить цей термін – йому за це нічого не буде. Тому розглядатимуть вони цей закон стільки, скільки розглядатимуть", – сказав експерт.

Керуючий партнер адвокатського об'єднання Emiraise Людмила Кабанець у свою чергу зазначила, що якщо цей проєкт закону пройшов відповідне вивчення в КСУ та з цього приводу є відповідний висновок суду, немає сумнівів, що розгляд такого подання та ухвалення відповідного рішення суду не займе багато часу.

Наскільки реальне скасування недоторканності?

Разом із тим, членкиня правління Інституту національної політики Марина Багрова зазначила 24 каналу, що, найімовірніше, заяву депутатів від ОПЗЖ, слід розглядати лише як популістичну.

Вона нагадала, що Конституційний Суд України уже дійшов висновку, що розглянутий законопроєкт відповідає Основному Закону країни, значить він не відступить від своєї позиції.

Читайте також: Волошина: Голосування щодо недоторканності не має жодного практичного сенсу, це – сигнал

Багрова також нагадала, що КСУ неодноразово наголошував, що недоторканність народних депутатів не є особистим привілеєм, індивідуальним правом депутата, а має публічно-правовий характер. Недоторканність, як виходить із логіки КСУ, спрямована на убезпечення народного депутата від незаконного втручання в його діяльність, на забезпечення безперешкодного та ефективного здійснення ним своїх функцій та нормального функціонування парламенту.

Скасування закону через порушення регламенту Верховної Ради при його прийнятті, за її словами, також є малоймовірним. "З дня внесення даного законопроєкту 19 липня 2017 пройшло достатня кількість часу для того, щоб представники всіх політичних сил, кожен з депутатів Верховної Ради мали можливість ознайомитися з його текстом, внести необхідні доповнення і заперечення", – додала вона.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube