Моя точка зору щодо обміну / звільнення бранців.

1. Я розумію, що не маю інформації та можу бути в полоні упереджень. Я розумію, що відкритість інформації дуже шкодить таким процесам.

Читайте також: Фурса: Ми за всяку ціну має ось такий вигляд. Прелюдія капітуляції

2. Водночас я сильно боюся, коли хтось грає у складну багатоходову гру проти КҐБ. Офіцерів КҐБ усе життя вчили розводити лохів, вибачте на слові. Креативне мислення тут не допоможе: КҐБшники виграють у КВНщиків, бо самі придумують правила гри, за якими суперник не має шансів від початку. Ніколи не грайте із шахраями за їхніми правилами.

3. Ставки дуже великі, й закритість усього процесу, з одного боку, запобігає провалу через витік інформації. Але, з іншого боку, обмеженість кола людей, що приймають рішення, та їхня низька компетентність призводять до жахливих провалів. Я згоден із Романом Безсмертним, що без парламентського контролю та участі фахівців ризики стають неприйнятними.

Читайте також: Росія грає на людських почуттях українців і веде нас у пастку остаточної поразки

4. Відсутність комунікації із суспільством призводить до ще більшої поляризації та радикалізації тих, хто не вірить на слово, що "все буде добре, тільки повірте й зачекайте". А таких людей стає все більше, особливо на тлі попередніх нечітких заяв.

5. За будь-яких контактів із офіцерами КҐБ треба пам'ятати просте солженіцинське правило: не вір, не бійся, не проси. Порушення цього залізного правила завжди, завжди погано закінчується.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube