Я не люблю слова "популізм", бо, як на мене, воно нічого конкретного не означає.

Важливо інше: початок нових епох завжди приносить нові невідомі в рівняння людських суспільств – і людство дуже довго намагається зрозуміти, що з цими невідомими робити та що вони змінюють

Сучасний "популізм" – це теж прихід нового невідомого.

Читайте також: Популістська пошесть накрила весь світ. Україна – не виняток

Екскурс:

Початок ХІХ століття приніс нове невідоме: людей без генеалогії (без минулого), але із грішми, освітою та розумом. Їх назвали "буржуазією". І вони змінили світ, яким раніше керували люди з генеалогією: земною (аристократія) чи небесною (духовенство)

Початок ХХ століття приніс нове невідоме: масу, тобто "людину без властивостей" (Музіль, так). Ці люди без властивостей раптом чогось захотіли й отримали голос. Вони наповнили країни, як великі потоки й рухи; замість стабільних ієрархій з'явилися нестабільні рухи людей, яких треба було кудись вести. Тому прийшли їхні поводирі: "вожді", "фюрери", "дуче", "провідники" тощо

Сьогодні в нас теж нове невідоме: маса з обличчями. Маси із безліччю властивостей. Децентралізована маса, індивідуалізована маса. Маса, яка рухається в різних напрямках. Яка не хоче ніякого "фюрера" й навіть ніякого "лідера" (однокореневі слова, до речі). Ця маса – це безліч малих мереж, кожна з яких хоче бути автономною та унікальною.

Читайте також: 100 днів Зеленського: жодних підстав для оптимізму немає

"Популізм" – це поки що квола спроба відповісти на це нове невідоме.

Бо політика сьогодні стає геть іншою. Сьогоднішній політик не може бути "батьком нації" (чи її матір'ю), не може бути її "провідником", бо всі рухаються в різних напрямках. Все, що він може – це спробувати дати людям відчуття реальної автономії (індивідів і спільнот) і спробувати ці безлічі мереж поєднати хоч якось у якусь метамережу – децентралізовану, але інтегровану

Сучасний політик – це вміла навичка connecting dots, тільки у величезних масштабах.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube