Данило Гетманцев

Рада в пожежному порядку розглядає кілька податкових законопроектів, які призведуть до істотного погіршення підприємницького клімату, вдарять по українському малому та середньому бізнесові, пише у своєму блозі на НВ співзасновник Bendukidze Free Market Center Володимир Федорін. Це робиться під гаслами "детінізації", "виконання міжнародних зобов’язань України" та – хоча не озвучують уголос – необхідності провести непопулярні реформи, поки є підтримка в парламенті.

Обіцянка прем'єра Олексія Гончарука провести глибоку податкову реформу в 2020 році на цьому тлі звучить як притча про віслюка й падишаха: ті, хто бездумно голосують за божевільні ініціативи голови податкового комітету Ради Данила Гетманцева мають усі шанси не досидіти в парламенті до нормальної податкової реформи.

Результатом прийняття гетманцевського пакета буде посилення корупції, різке зростання невдоволення самозайнятих, додатковий відтік економічно активного населення за кордон і повна зупинка інвестиційної активності значної частини середнього бізнесу.

Україна, безумовно, потребує підвищення ефективності податкової системи. Різнобій ставок, нерівні умови конкуренції через неоподатковуваний тіньовий імпорт, привілейоване становище платників податків – олігархів, – усе це пригнічує інвестиційне середовище і є одним із ключових чинників нашої бідності. Нагадаю, Україна сьогодні – найбідніша країна Європи із ВВП на душу населення і водночас найбільш економічно невільна (12 вересня це підтвердить свіжий рейтинг "Економічна свобода у світі" канадського Інституту Фрезера).

Податкова реформа, безумовно, передбачає і жорстке виконання нових, справедливіших правил. Однак без кроків назустріч бізнесу, без зниження номінальних ставок всі суто фіскальні кроки українці справедливо сприйматимуть як тріумф бюрократії, порушення суспільного договору й обман довіри.

Читайте також: "Закручування гайок" для бізнесу – це ї є лібералізація, яку обіцяли?

Міркування про лібертаріанство та чистий лібералізм, які можна почути з вуст Гетманцева, не більше ніж шумова завіса. Він або повністю позбавлений економічного мислення, або – як податковий консультант – зацікавлений у максимальному ускладненні правил гри для подальшого отримання ренти із податкового хаосу. Замість того, щоб балансувати заходи, що посилюють адміністрування, стимулювальними заходами (зниження ставок податків, податкова амністія тощо) "фракція консультантів" заклала в податкові законопроекти все те, чого тільки бажає душа податківця-корупціонера.

Грузія славиться жорсткою боротьбою з ухиленням від сплати податків. Однак заходам, які Україні пропонують прийняти зараз, у Грузії передували: податкова амністія; зниження ставок і скорочення кількості податків; рішуча зачистка правоохоронних органів, посадки ключових корупціонерів і жорстоке переслідування злодіїв у законі, котрі вважають себе джерелом влади.

Жодної із цих умов в Україні не дотримано. Замість того, щоб нарощувати політичний капітал президента, який прийшов до влади із програмою звільнення українців від корупціонерів, бюрократів та іншої безтолочі, податкові консультанти, що спливли незрозуміло звідки, його щедро витрачають.

Жорстка боротьба з податковими правопорушеннями стала одним із ключових чинників, що призвели до поразки Саакашвілі в Грузії. Але він хоча б здійснив глибокі звільнювальні реформи. В Україні нічого подібного поки що немає. Ілюзія, що панує у верхівці уряду: "зате ми не беремо хабарів", і тому, мовляв, люди з розумінням сприймуть будь-яке закручування гайок, є нічим іншим як дурним самообманом. Побутова корупція цвіте й пахне, люди щодня стикаються з вимаганням поліціянтів та інших дрібних бюрократів, а на інвективи на адресу топ-корупціонерів українцям начхати – поки вони стикаються постійно з тотальною корупцією на низовому рівні.

Резюме: фіскальні ініціативи "Слуги народу", а конкретно – Данила Гетманцева – груба політична (що веде до кризи довіри до президента і нової влади) і економічна помилка. Аби почати швидко розвиватися, Україні потрібна радикальна стимулювальна реформа податкової системи, а не торжество азаровщини, позбавлене будь-якої логіки, крім логіки хапка.

Ось кілька відгуків на фіскальну творчість "із поля".

Консультант "великої четвірки": "Якщо взяти в такому вигляді й почати реально застосовувати в зазначені терміни – "хвиля народного гніву змиє". Можливо, сподіваються на те, що "суворість законів компенсується необов’язковістю їх виконання". Якщо друге – значить буде ризик вибіркового ставлення влади (чиїсь порушення будуть бачити, а чиїсь – не помітять)".

Читайте також: Українці у визначенні своєї долі участі більше не беруть – Портников

Із заяви Союзу українських підприємців: "Представники СУП підкреслили, що через бажання уряду та парламенту приймати зміни швидко, ці законопроекти можуть призвести до трагічних для українського бізнесу наслідків і стати черговим стимулом піти "в тінь". Незважаючи на задекларований партією "Слуга народу"курс на ліберальні реформи, наразі бізнес побачив великий блок ініціатив, які можуть повернути "до темних часів": замість ліберальних стимулів для розвитку влада дбає про фіскалізацію".

Зі звернення Європейської бізнес-асоціації, що нарахувала 13 підводних не каменів, а скель або навіть гір у законопроекті 1210: "Експерти Асоціації висловлюють своє застереження щодо недоцільності ухвалення законопроекту в такому вигляді та в надзвичайно стислі строки, що пропонуються у зв’язку із невідкладним статусом законопроекту. Асоціація повністю підтримує заяву прем'єр-міністра України про те, що податкова реформа має розпочатися навесні 2020 року, а зміни до податкового законодавства повинні набути чинності із 2021 року".

Виникає справедливе запитання, що робити з усім цим неподобством. Я бачу чотири кроки, які підведуть риску під адміністративним захопленням громадян, які випадково опинились у правлячій партії.

1. Зупинити зміну податкових правил до розроблення концепції та стратегії глибокої податкової реформи. Президент повинен ветувати законопроекти з гетманцевського пакета, якщо їх ухвалить парламент.

2. Доручити прем'єрові в стислі терміни розробити концепцію податкової реформи, яка передбачає поетапне зниження фіскального навантаження до рівня 33−35% ВВП (можна порівняти з рівнем навантаження у країнах, що швидко розвиваються).

3. Публічно заявити про позицію президента: Україні потрібна справжня податкова реформа, зі зниженням номінальних ставок і вирівнюванням правил гри, а не ямковий ремонт на мінному полі.

4. Зміцнити Гетманцевим парламентський комітет із питань молоді та спорту.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube