Одностороннє відведення військ уздовж лінії розмежування на Донбасі, може призвести до втрати Україною нових територій, ключових промислових підприємств та Маріуполя.

Варто зазначити, що відведення військ ООС на Донбасі пов’язане не з переговорами у Мінську, а з вимогами Росії щодо повернення до формату «нормандської зустрічі». Свого часу Кремль висунув Києву дві вимоги – відведення військ і узаконення «формули Штайнмайєра». Саме з цим можна пояснити заяву президента України Володимира Зеленського про те, що після обміну військовополоненими наступним кроком буде саме розведення військ уздовж всієї лінії розмежування. Переконаний, що після завершення повного відведення військ, Офіс президента та політичне керівництво оголосять про можливість проведення виборів на тимчасово окупованих територіях.

Утім зауважу, що відведення військ біля Станиці Луганської, Золотого і Петровського Кремль обрав не просто так і це становить велику небезпеку для України.

Читайте також: Україна йде назустріч реваншу й капітуляції

Відведення військ у Станиці Луганській загрожує окупацією міста Щастя і втратою Луганської ТЕС, яка живить електронергією як ОРЛО, так і підконтрольну Україні частину Луганщини.

Селище Золоте Росія так само обрала не просто так, адже це дозволяє агресору окупувати т.зв. «промисловий трикутник» Луганщини – Лисичанськ, Сєвєродонецьк і Рубіжне. Україна ризикує втратити частку суттєвого промислового потенціалу на звільнених територіях і залишитися виключно з сільськогосподарськими районами т.зв. «Слобожанщини».

Що стосується Петровського, то це степовий танконебезпечний район на Маріупольському напрямку. Якщо війська ООС відійдуть більш ніж на два кілометри, ми втратимо першу і другу лінії оборони, що відкриє Росії шлях на Маріуполь. Україна ризикує втратити два великих металургійних комбінати і морський порт.

Зазначу, що доки офіційний Київ готується відводити війська, російсько-терористичні угруповання передислоковують окремі підрозділи так званих "1 і 2 армійських корпусів" саме поблизу вищезазначених районів.

За повідомленнями місцевих джерел аналітичного відділу ГІ "Права Справа", на первомайсько-стаханівському напрямку зафіксована передислокація і накопичення важкої бронетехніки та живої сили поблизу Стаханівського феросплавного заводу, селища Калинове та міста Первомайськ. До речі, ця інформація підтверджується звітами СММ ОБСЄ.

На цьому напрямку посилилися бойові дії, кількість обстрілів позицій ООС на цьому напрямку постійно зростає і йде по дотичній. І це в той час як міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявляє, що інтенсивність обстрілів навпаки, зменшилася.

Схожа ситуація і на Маріупольському напрямку. Безпілотник ОБСЄ зафіксував нові оборонні споруди терористів біля Петровського. Тобто, Росія не збирається виконувати взяті на себе зобов’язання з розведення військ, а насправді відбуваються протилежні процеси.

Фактично одностороннє відведення військ ООС є неправильним рішенням ще й тому, що свого часу облдержадміністрації виділили чималі кошти на спорудження 2 і 3 ліній оборони уздовж лінії розмежування, які тепер Україна може залишити у разі відведення, і які може захопити агресор.

Примітно, що командувач операції Об’єднаних сил Володимир Кравченко заявив, що уздовж всієї лінії розмежування на Донбасі, розпочалися підготовчі заходи з відведення військ. За його словами, результат цих заходів буде залежати від дзеркальних дій російсько-терористичних угруповань. Рішення ухвалене начальником Генштабу ЗСУ, міністром оборони України і президентом Володимиром Зеленським.

Читайте також: "Остановить" войну невозможно, ее можно или выиграть, или проиграть

Нагадаю, 26 червня українські військові і терористи "ЛНР" спільно залишили позиції біля пункту пропуску "Станиця Луганська". Розведення сил відбулося під наглядом Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ з обидвох сторін.

Однак вже 30 червня стало відомо, що терористичні угруповання зберігають позиції на блокпосту біля селища, хоча українська сторона відвела війська. А наприкінці серпня СММ ОБСЄ зафіксувала на Донбасі десятки невідведених "Градів".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube