Прийшла осінь, а з нею шмарклі, біль у горлі та навіть лихоманка. Хтось обов'язково скаже: треба підіймати імунітет. Куди ж він так падає, що його треба смикати? 

"Українська правда. Життя" запросила на подкаст "Температура – нормальна" дитячого імунолога, доктора медичних наук Федіра Лапія, який відкриває секрети осені без хвороб.

Чи можна тренувати імунітет? Люди вважають, що імунітет – це такий м'яз, який варто прокачувати. І тут є часткова правда. Правда полягає в тому, що у нас є великий потенціал протистояти багатьом мікроорганізмам та жити з цими мікроорганізмами. 

Дитина в утробі матері перебуває в стерильних умовах, після народження вона зустрічається з мікробами матері, потім мікрофлорою медичного персоналу, а потім її приносять додому.  

Природа нас так створила, що дитина перших місяців життя не розвиває бурхливої реакції. Дуже грубе порівняння буде та сама вітрянка: у дітей вона перебігає легше, ніж у дорослих, хоча, попри розповсюджену думку, вітрянку не можна назвати лагідною інфекцією. 

Потім дитина починає контактувати з іншими дітьми, коли йде у дитячий садочок і вступати з ними в якийсь контакт: мінятись іграшками, гратися тощо. І починається вік "шмаркачів". Цей вік і є головним тренуванням імунітету.

Читайте також: 12 порад, які допоможуть зміцнити імунітет

Імунітет не любить стерильність? Науковці проводили на тваринах такі досліди: діставали з утроби матері мишей або щурят, забезпечували їм стерильні умови існування, і дитинчати після цього були нежиттєздатними.

Нашій імунній системі потрібен контакт з мікроорганізмами. Часто цей контакт немає жодних проявів, але рідко так буває, що ми маємо температуру, шмарклі, біль в горлі й так ми тренуємо нашу імунну систему.

Сучасні діти перебувають в набагато більш стерильних умовах, ніж були наші бабусі та прабабусі, через це вони частіше зустрічаються з алергією, аутоімунними захворюваннями та атопічним дерматитом.

Можна художньою мовою сказати, що алергія або той самий атопічний дерматит, який, до речі, не є алергією, це наша плата за цивілізацію та чистоту. Основний спосіб лікування атопічного дерматиту – це зволоження, зволоження і ще раз зволоження. 

Наприклад, шкіра свиней дуже подібна до шкіри людей, і вони не дарма вивалюють себе в багнюці, покривають шкіру певною кіркою бруду, для того, щоб уникнути надмірного пересихання шкіри. 

Коли ми змиваємо з себе шкірне сало, доглядаємо за шкірою, щоб красиво виглядати, добре пахнути, що є прийнятним в колективі, то в принципі, це загострює атопічний дерматит. Як тільки дитину відправити в село до бабусі, де багато сонця та мало миття, стан дітей з атопічним дерматитом часто покращується. 

Чи існує пігулка для "гарного" імунітету? Не варто думати, що краплі "для імунітету", які ви побачили у рекламі, допоможуть вам менше хворіти. Якщо написано, що препарат діє на все і всіма можливими шляхами, то це скоріше за все це – фуфломіцин, тобто неефективний препарат. В усьому має бути здоровий глузд.

Щоб завадити інфекції потрібно створити певну молекулу. Ця молекула має якось заважати вірусам та бактеріям. Наприклад, діяти на точку прикріплення вірусу, або не давати бактеріям розмножуватись.

Якщо препарат діє, то він також повинен мати побічні ефекти. Суперефективний препарат проти всього з жодними побічними ефектами – це казка. 

Візьмемо популярні інтерферони, які часто рекламують проти вірусів у вигляді свічок. Ці препарати використовують для лікування онкології та гепатитів. У них багато важких побічних ефектів: вони провокують виникнення аутоімунних захворювань, спричиняють випадіння волосся тощо. Людина під час терапії інтерферонами відчуває ломоту в тілі, підвищення температури, слабкість.

Отож, стимулювати імунітет інтерферонами – це почувати себе гірше. Якщо ж свічки з цією речовиною не викликають жодних побічних ефектів, то варто задуматись, чи діють вони взагалі. 

Народна медицина та її безпека. Сучасна медицина походить з народної. Наприклад, є жарознижувальний препарат, який походить з кори верби. Знахарі знали, що якщо обдерти вербу, зробити з кори відвар, то це дуже добре допомагає проти лихоманки. Розумні люди зрозуміли, що напевно там є речовина, яка діє як жарознижувальне. Так з'явилася ацетилсаліцилова кислота або просто аспірин.

Але тепер у сучасної людини є вибір. Купити "хімію" та прочитати в інструкції весь перелік побічних ефектів, заборону приймати аспірин дітям, чіткі вимоги щодо дози. Або купити фітопрепарат, який ніхто особливо не досліджував, але для реклами на пакуванні вказано, що це "даровано природою".

Важливо знати, що у фітопрепараті не одна дієва речовина, ці речовини можуть взаємодіяти між собою або безпосередньо з вашими молекулами. 

Фітопрепарати часто викликають алергічні реакції. Набагато частіше, ніж сучасні фармакологічні препарати. Візьмемо ту саму кору верби. Одна справа, що вона проростає в екологічно чистій зоні.  Інша – вона проростає біля водойм, куди зливають нечистоти або біля хімкомбінату і вона акумулює в себе багато важких металів.

Імунітет не працює? Це серйозна хвороба! Якщо казати про "слабкий" імунітет, то є поняття вроджених імунних дефіцитів.Тоді застосовують препарати, щоб покращити якість життя, подовжити його тривалість, запобігти виникненню тяжких та незворотних змін в організмі. 

Читайте також: Антисептики для рук неефективні проти вірусу грипу – дослідження

Є певні симптоми, які можуть вказати, що у дитини не просто часті застуди, а серйозний розлад імунітету. Одним з таких симптомів можуть бути часті бактеріальні інфекції.

Якщо дитина хворіє на бактеріальні пневмонії двічі або більше на рік – це привід звернутися до дитячого імунолога. А от як було згадано вище, часті ГРВІ, після яких дитина одужує самостійно та без ускладнень, – не привід для тривоги.

Що дійсно зміцнює наш імунітет? Захистити нас від інфекцій може вакцинація. Але лише від тих інфекцій, проти яких певна вакцина скерована. 

Поради для здорового імунітету, насправді, прості, але дієві:

• стежити за гігієною;

• сидіти вдома, якщо захворів;

• різноманітно харчуватись;

• займатись спортом;

• вакцинуватись від грипу та інших вакцино керованих інфекцій.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube