Ілюстрація – UCHOOSE

Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. 

Сергій Кренців запитує, чи потрібно відмінювати японське слово ніндзя.

Це слово потрібно відмінювати як іменник першої відміни: ніндзя, ніндзі, ніндзю і так далі (порівняйте – земля, землі, землю).

М. Хара цікавиться фемінітивом від слова доцент.

Українською мовою – доцентка.

Олексій Дейкун пише: нещодавно Інститут мовознавства імени О. Потебні опублікував пропонований список фемінітивів, що позначають фах: жінка-математик, жінка-географ, жінка-хімік, що, на мою думку, є штучним і нежиттєздатним. Чи можна утворити прийнятні фемінітиви вищеназваних слів?

Поки що таких відповідників жіночого роду немає, і я наразі не можу щось конкретне запропонувати.

Читайте також: Діти, які не знають мови та історії України. Як ми втрачаємо молодь Донбасу і Криму

Олександр Мельник повідомляє: я працюю над перекладом текстів із російської мови українською і стикаюся з тим, що українською мовою не можна знайти достатню кількість питомих відповідників, а деякі слова здаються кальками чи росіянізмами. Виходить, що українська мова не така вже й багата синонімічно?

Українцям, що претендують на звання перекладача, потрібно насамперед думати й розмовляти українською мовою, глибоко знати її, тоді не доведеться пристосовувати нашу мову до всіх примх російської та робити хибні висновки.

Щодо синонімічного багатства, українська мова часто перевершує російську. Наприклад: у них тільки горизонт, і застаріле окоём, а в нас – горизонт, обрій і ще понад 10 синонімів. У них лише общество, а в нас суспільство, товариство, громада. У них лише яблоко от яблони недалеко падает, а в нас яке коріння, таке й насіння; яка хата, такий тин, який батько – такий син; які мама й татко, таке й дитятко; яка пшениця, така й паляниця і т. д. Щодо однослівних та кількаслівних утворень: у нас безліч, а в них бесчисленное множество, у нас залізниця, а в них железная дорога.

Тепер щодо деяких конкретних прикладів, які наводить пан Мельник. Зокрема він пише: в російській є перемены, изменения, а в українській лише зміни.

Перемены та изменения – це не синоніми, а дублети. Синоніми відрізняються відтінками значень або емоційно – експресивним забарвленням, дублети нічим не відрізняються, тому один з них зайвий. Через те українською мовою є тільки зміни.

У російській є приличный і пристойный, а українською, думає читач, лише пристойний.

Ні, українською мовою пристойний, порядний, належний, доречний.

Російські сочетаться, объединяться, українське – лише поєднуватися.

Українські поєднуватися, сполучатися.

Читайте також: Українська мова – команда Зеленського змінила риторику та взяла паузу

Російське представить кого-то кому-то, а українською як?

А українською – рекомендувати, знайомити.

Російське подходящий, соответствующий, а українською лише відповідний, пише читач.

Не лише. Українською відповідний, підхожий, слушний.

Російське превосходно, чудесно, українською – лише чудово.

Не лише. Чудово, пречудово, прегарно, прекрасно.

Російською подразумевать, українською лише мати на увазі.

Не лише. Мати на увазі, мати на думці, мати на оці, припускати. І так далі.

Джерело цих відомостей – "Російсько-український словник" перекладний, або "Українсько-російський та російсько-український фразеологічний словник".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube