Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко пояснив затримку із розведенням військ у районі Петровського й Золотого недавнім обстрілом українських позицій

Після чого, за словами голови зовнішньополітичного відомства, доведеться чекати нового періоду для початку процесу розведення – сім днів після відсутності обстрілів.

Читайте також: Портников: Зеленський для Путіна – інструмент дестабілізації та ліквідації України

Пристайко – хоча він сам того може не бажати або навіть не розуміти – видав політичну тактику Кремля. Якщо дату "нормандського саміту" можна встановити після того, як відбудеться процес розведення військ, а сам процес розведення військ можливий тільки після семи днів відсутності обстрілів, то саміт можна переносити до безкінечності. Досить просто віддати наказ найманцям обстріляти потрібної миті українські позиції. І їм задоволення, і Кремлеві втіха. А потім можна знову очікувати нового періоду розведення військ.

І знову обстріляти позиції. А якщо раптом обстріли припиняться, можна зажадати імплементації "формули Штайнмаєра" в українське законодавство. Тобто спочатку ви ухвалюєте необхідні закони й погоджуєте їх із нами, а ще краще – із бандитами із псевдореспублік. А потім ми можемо зустрітися. Або не можемо? Що там зі статусом російської мови?

Путін просто підсмажує Зеленського на повільному вогні, як спійманого на вдалому полюванні зайця. Йому потрібно довести ситуацію до моменту, коли одна частина суспільства вважатиме президента людиною, яка не здатна встановити мир на Донбасі, а інша – відвертим колабораціоністом. І Зеленському потрібно буде вдаватися до рішучих кроків, аби довести свою здатність хоча б до якихось рішень. І піти на все путінські умови, щоби влаштувати зустріч у "нормандському саміті", а там домовитися про мир і довести тим й іншим, що він здатний на врегулювання ситуації без здачі українських інтересів. А вже на саміті Путін розбереться – адже клієнт дозріє.

Читайте також: Зеленський обдурює нас і себе самого – Портников

Єдине, що може зробити Зеленський, аби вберегтися й урятувати себе та країну – це втекти з рожна, на якому його підсмажує Кремль, припинити йти на умови Москви, зайняти жорстку позицію щодо агресора й вимагати того ж від західних союзників. Вимагати, а не принижено просити, а потім пояснювати в Києві, що все вирішили без нас.

 Але біда українського президента в тому, що він цього рожна не помічає.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube