У 2018 році Україна втратила позиції у глобальному рейтингу конкурентоспроможності. Сукупна кількість балів, яку країна набрала за всіма основними показниками, не змінилася, однак інші країни не стояли на місці. Таким чином якщо у 2018 році Україна була на 83 місці, то у 2019-му опустилась на 85-те.

Треба розуміти, що індекс оцінює не найновіші події, а часто базується на статистиці річної чи навіть дворічної давнини, тому розглядати його як показник короткострокового успіху не має сенсу. Тим не менш, як це не гірко визнавати, Україна топчеться на 80-х місцях рейтингу вже декаду. У 2013−2014 роках країна посідала 84 місце, а у 2010−2011-х – 89-те, пише у своєму блозі на сайті "Новое время" заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко.

Один з найголовніших чинників конкурентоспроможності – макростабільність. В «Порядку денному для нового уряду» Центр економічної стратегії визначив макростійкість як одну з чотирьох необхідних запорук успіху України, поряд із правовладдям, зростанням продуктивності економіки та розвитком людського капіталу. Держава, де одна фінансова криза слідує за іншою, не зможе ані наздогнати за рівнем розвитку сусідів, ані опиратися зовнішнім ворогам чи витримувати економічні шторми, ані забезпечувати добробут громадян. Економічне зростання має бути стійким – роки економічного спаду коштують країні у довгостроковій перспективі дуже дорого, адже просування за принципом «крок вперед, а два – назад» призводить до значних втрат.

Читайте також: Про що говорить місце України у рейтингу конкурентоспроможності

В Індексі конкурентоспроможності макростабільність розглядається як сума двох складових – низької інфляції та позитивної боргової динаміки. І те, і інше Україна продемонструвала в останні роки, проводячи зважену монетарну та фіскальну політику. Скоріше за все, наступного року за цим індексом позиції України покращаться.

Найгірші позиції Україна має за показником розвитку фінансової системи – 136 місце серед 141 країн. Цей показник складається з кількох важливих індикаторів, кожен з яких показує рівень глибини та стійкості фінансового сектору.

Розгляньмо п’ять найбільш проблемних місць у сфері фінансового ринку та можливості їх покращення.

1. Вниз Україну сильно тягнуть проблемні кредити. При цьому, левову їх частку сконцентровано у державних банках — тобто розбиратися з ними повинна саме держава. Це питання на порядку денному вже 5 років, але ситуація на краще майже не змінилася.

Досвід Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із повернення коштів за такими кредитами дуже негативний. Через продаж кредитів на аукціонах Фонд повертає мізерні відсотки вартості кредитів. Тим часом силові органи, покликані розслідувати зловживання, не працюють. Держава повинна розробити такий варіант рішення питання, що дозволить повернути кошти хоча би частково та прибрати проблемні кредити з портфелів державних банків.

2. Питання коефіцієнту адекватності капіталу лежать у площині регулювання НБУ. Скоріше за все наступні роки цей компонент індексу суттєво покращиться. По коефіцієнту адекватності капіталу розробники індексу використали дані за 2015−2017 роки. Україна зі 13,7% посіла 120 позицію. Наступного року цей показник в індексі автоматично покращиться — з розрахунку випаде кризовий 2015-й (середнє значення адекватності капіталу було 9,3%), і заміститься 2018-м (середнє значення адекватності капіталу 16,3%). Зараз, у 2019 році, адекватність капіталу по системі сягнула 17%. Цей рівень відповідає приблизно 70-м місцям у рейтингу.

3. Надійність банківської системи – питання оціночного судження респондентів. Вони відповідали на питання, як ви оцінюєте надійність банків у своїй країні, за семибальною шкалою та дали 3,2, тобто оцінили стабільність банків як трохи нижчу за середню. Показник покращився із рівня 2.8 минулого року. Навряд чи він суттєво зросте у наступні п’ять: українці схильні до песимізму, пережили вже кілька драматичних банківських криз, і відновити довіру за короткий період буде дуже важко. Максимум, на який можна розраховувати – 4−5, тобто 70−90 місця у рейтингу.

4. Капіталізація ринку акцій – річ, яку дуже важко відновити. Проблеми ринку лежать у площині правовладдя: розповсюджене використання фінансових інструментів для шахрайства, слабкий захист прав власності та виконання контрактів, низька довіра споживачів фінансових послуг.

Читайте також: Нардеп: Нам пора избавиться от мысли, что наши проблемы – самые важные для наших западных партнеров

Ринок акціонерного капіталу для розвитку країн надзвичайно важливий, але в Україні він у важкому занепаді. Подолати цей занепад — великий виклик для держави, однак вже кілька урядів поспіль питання цього ринку не ставлять у пріоритет. Зараз у східній Європі обговорюється синергія взаємодії між біржами різних країн: в діалог заходять поляки, угорці, чехи, словаки. Ринки цих країн невеликі порівняно з європейськими чи американськими, і вони прагнуть знайти спосіб об'єднатись, щоб збільшити свій сегмент та, відповідно, інтерес глобальних інвесторів. Замість стояти осторонь, Україна може приєднатися до цього діалогу.

5. Доступ до фінансування для малого та середнього бізнесу – важливий компонент розвитку банківського кредитування. Зниження ризиків для банків через захист прав кредиторів плюс зниження процентних ставок завдяки помірній інфляції має сприяти покращенню в цьому сегменті.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube