В українських пологових будинках є такий звичай – батько має "викупити" дитину в акушерки. Відбувається це так. В день виписки акушерка забирає дитину у матері, кладе її у переносне ліжечко, і вони разом спускаються до вестибюлю. Там їх зустрічає батько, часто з шампанським, квітами і родичами. Акушерка урочисто каже щось на кшталт: "Вітаю вас з малюком, віддам, якщо батько заплатить викуп".

Після цього той має на свій розсуд відрахувати акушерці грошей і отримати від неї немовля.

В одному з київських пологових будинках після "викупу" акушерка на цьому не зупинилась і наполегливо вмовляла батьків завітати з немовлям до "урочистої кімнати". В цьому невеличкому приміщенні їх зустрічала людина у костюмі лелеки. Акушерка наполегливо пропонувала сфотографуватися на пам'ять із символом дітонародження. Коли я розповів про це своїй знайомій, вона пожартувала: "Ви що, на Майдані виписувались? Яка ще в біса людина в костюмі лелеки?".

Читайте також: Права вагітних та їхніх родичів у пологових будинках

Якщо ви не наважились на партнерські пологи, мужньо чекали поки все станеться і нарешті забираєте дружину з немовлям додому, вам може здатись, що викуп, як і ідея зустріти дружину з пляшкою шампанського та квітами – це цілком нормально для такого урочистого дня.

Але якщо ви народжували разом, точніше були присутніми на пологах, а потім дві доби пильнували немовля у палаті, ледь не власноруч вручали його акушерці, то, найімовірніше, ви сприймете пропозицію "викупу" як ритуальні танці з бубоном чи просто прояв побутової корупції.

Більше того, навряд чи вам спаде на думку сама ідея якось святкувати виписку з пологового будинку. Ви будете чудово розуміти, як почувається ваша дружина, і в цей момент точно знатимете відповідь на питання "чого хоче жінка". Просто спати.

Після того як ви привезли дружину у пологовий будинок, і за нею зачинились двері, вона залишається сама.

Пологи можуть тривати від кількох годин до доби і більше.

Весь цей час породілля проводить у палаті, де може багато думати (дивитись веселі відео в телефоні можна хіба що перші кілька годин переймів), вивчати навчальні плакати на стінах, кататись на фітболі або просто лежати на ліжку.

Лікарі, акушерки та санітарки перебувають поруч і швидко прийдуть, якщо їх покликати, але більшу частину часу ваша дружина проведе на самоті.

З сусідніх палат долинатимуть крики інших породіль, можна навіть розпізнати, що там вже хтось народився, але це така собі розвага. Останні години перед пологами дружина сама буде кричати і згадувати вас незлим тихим словом.

Нарешті самі пологи. В палату набіжить купа людей – лікарі, акушерки, інтерни, санітарки. Всі вони будуть казати, що робити та обговорювати між собою хід пологів. Наприклад, чи вже час ставити крапельницю з окситоцином (це такий гормон, що серед іншого посилює перейми), чи породілля має ще потужитись...

Хтось буде коментувати, як саме вона має тужитись та чому вона неправильно затримує повітря: "Ви можете нормально подихати? Не кричіть! Ви виснажитесь і не залишиться сил на потуги!м.

Ви спитаєте: чим у такій ситуації може зарадити чоловік? І що він взагалі має робити у палаті під час пологів? Ну, наприклад, те, що кожен з нас любить робити: контролювати ситуацію. Стояти поруч, не заважати, уважно слідкувати, заспокоювати. Та і навряд чи медперсонал зважиться на якусь грубу дію чи неузгоджене втручання, якщо це відбувається на очах чоловіка.

Читайте також: Как я стала немецкой мамой, или Пять особенностей материнства в Германии

Після пологів ваша дружина не зможе одразу ходити. Якщо в палаті немає чоловіка, акушерка фактично стає її руками та ногами. Це вона прикладає дитину до матері та забирає її на сповивальний столик. Вона ж годує вашу дружину, ставить її телефон на зарядку...

Ще дві доби акушерка буде забезпечувати її ліками, заспокоювати, коли в дитини вперше станеться коліка (а вона станеться), допомагати правильно годувати і вмовляти трохи поспати, коли ваша дружина годинами поспіль намагатиметься заспокоїти дитину, яка обов'язково буде кричати так, що кров холонутиме в жилах.

Й от збагачена цим досвідом, ваша дружина нарешті виписується із пологового. Що вона бачить? Чоловіка з шампанським і людину у костюмі лелеки? Серйозно?

Якщо ви весь час були з дружиною, спали по черзі, бігали в аптеку, прямо перед випискою намагались скласти ковдру "трикутником", щоб укутати дитину, а потім у вас із рук її забрала акушерка і скомандувала спускатись ліфтом та чекати у вестибюлі, що вам спаде на думку? 

…Я забрав дитину з рук санітарки і сказав: "Не морочте мені голову".

Найголовніше вже сталось. Я став батьком.

І ще одне. Починати відкуповуватися з першого ж дня – не дуже приємний знак.  

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube