Одна із запорук успішної держави – хороша інфраструктура. Бути користувачем громадського транспорту у Швейцарії круто і розумно, бо все, що не раціонально є відхиленням від правильного мислення мешканців та іноді сприймається дивакувато.  

Приїжджі, чи ті хто на етапі знайомства з країною – тобто як я, на вихідні чи довші канікули можуть брати машину в оренду і насолоджуватись краєвидами з вікна авто за ціною починаючи від 40 франків (1000 грн) за день. 

При цьому не думаючи про сплату щорічного страхування, паркомісця та оплату доріг, що є зобов’язанням для кожного власника авто.

До речі, в соціальних пакетах роботодавців здебільшого присутні знижки для оренди авто – 15%.

У заможних швейцарців може бути колекція машин в заміському будинку чи гаражі міських апартаментів, але хизуватись нею вони не будуть ­­– оберуть громадський транспорт у будні робочі дні, а з гаражу забиратимуть свої Порше та Феррарі у відпустку.

Пасажирська транспортна система країни гір та озер надзвичайно проста та комфортна для щоденного використання. Вона є чи не одним з найбільш відомих досягнень Швейцарії.

Як колишня залізничниця, я особливо пильно приглядаюся до потягів та колій. Чіткий графік та повністю заповнені потяги в час пік означають, що тут залізницям довіряють.

Повністю заповнені потяги в час пік означають, що тут залізницям довіряють

Читайте також: Чому швейцарці не тонуть у смітті?

Квитки на усі напрями, і дальнього прямування в тому числі, можна придбати на вокзалах у спеціальних автоматах та у мобільному додатку (мій фаворит по зручності на сьогодні SBB Mobile) за різною ціною і це залежить від відстані подорожі та часу покупки.

Зручним є те, що у додатку вказується колія прибуття потяга та відправлення. Це забезпечує комфорт для пересадок і робить менш стресовою орієнтацію на великих вокзалах, як то Цюріх чи Берн.

Квиток Лозана – Женева на нині коштує 15 франків (375 грн), а на завтра – 4 франки (100 грн).

Вигідною пропозицією є абонементи залізниці, які доступні кожному жителю:

• 185 франків (4500 грн) річний, який дає знижку на 50% у другому класі;

• 3860 франків (96 000 грн) – повний абонемент для проїзду другому класі;

• 6300 франків (158 000 грн) – повний абонемент для проїзду у першому класі.

Скрін з мобільного додатку із знижками на квиток Лозана-Женева, якщо купувати завчасно

Штрафи за безквитковий проїзд є порівняно високими до країн сусідів, наприклад, Франції чи Італії, починаючи від 90 франків + вартість квитка. Також платять штраф за проїзд у першому класі якщо квиток на другий.

Якщо проводять ремонтні роботи, то це вказується у додатку, оголошується на станціях та у потягах.

У разі якщо потяг не доставив пасажирів до кінцевої планованої точки – протягом 10-50 хв організовується трансфер іншим видом транспорту.

Швейцарці вважають залізницю дуже інноваційною, і це зрозуміло, бо компанія ще 2018 року разом з партнерами почала роботу над першим у Європі Hyperloop.

Пророкують тестовий у 2021 році буде перевозити вантажі з 900 км/год, а у 2026 – перших пасажирів. 

Обрання ділянки для запуску. Скрін з Твітера Гіперлупу

Залежно від міст країни існують різні види транспорту.

У Лозані є метро. Одна гілка навіть автоматизована – без фізичного водія.

У Берні та Цюріху трамваї.

На останньому місці по популярності у швейцарців автобуси, хоча тариф квитка однаковий.

Існує окремий вид транспорту на озерах – пароми. Вони здіснюють переправи щодня, без вихідних.

До відомого, завдяки мінеральній воді, французького міста Evian можна дістатись з Лозани за 40 хв (щогодини) за 25 франків (625 грн) в обидві сторони.

Паром з французького міста Evian до Лозани йде 40 хв

Автобани в Швейцарії зроблені якісно. Максимальна дозволена швидкість, з якою можна ними їздити, сягає 120 км/год.

Перевищення фіксується камерами, обкладається штрафом або позбавленням водійського посвідчення.  

З особистого прикладу: 100 франків за поворот наліво зі смуги о 6-ій ранку, коли не було перешкоди іншим транспортним засобам, але камери встигли зафіксувати.

Декілька років тому на референдумі навіть виносили питання щодо депортації за неоплату штрафів, але ініціатива не набрала достатньої кількості голосів.

Читайте також: Як я отримала свої перші водійські права в Америці і чому до автошкіл ходити не обов'язково

Втім це не означає, що штрафи можна не платити – за затримку нараховується пеня, яка може закінчитись в’язницею.   

Вулицями Цюріха часто їздять на Porche, а Лозани – Wolswagen Mercedes та Nissan.

У Берні, який є столицею та місцем посольств, багато службових машин, а місцеві чиновники приїжджають на велосипедах чи на електронних самокатах, що стало популярно зовсім недавно.

Варто не забувати про щорічний весняний Женевський автосалон, який є всесвітнім місцем автомобільних новинок різного сегменту, як то електромобілі чи авто люкс класу.  

Швейцарці, незважаючи на заможність та високі, порівняно до європейських, зарплати, люблять розумно витрачати час та гроші.

Розповіді про шикарні автівки відразу видають експатів чи то новеньких.

З власних спостережень: щоб похизуватись треба бути власником човна. А ті, хто дбає про здоров’я та свідомі витрати, їздитимуть на велосипедах та громадським транспортом.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube