30 жовтня жетони мали назавжди вийти з обігу в київському метро, але нещодавно стало відомо, що їм подовжать життя, поки остаточно не запрацює система безконтактної оплати проїзду Kyiv Smart Card.

На радощах за найромантичніший платіжний засіб столичної підземкими ми зібрали усе, що вам потрібно знати про нього, пише Юлія Гуріна для сайту Platfor.ma.

1. Жетону лише 27 років – він з’явився у 1992-му, через 32 роки роботи київського метро. Це означає, що він всього на два роки старший за Джастіна Бібера, але йому вже продають алкоголь (на відміну від Біллі Айліш). Київський жетон могли би посмертно зробити членом "Клубу 27", де він зайняв би місце між Куртом Кобейном, Джиммі Гендріксом та Джимом Моррісоном.

2. Перші жетони були металеві. У 1992-му їх виготовляли на основі мідних сплавів на заводі порошкової металургії у Броварах. Поява в 1994 році пластикових жетонів та турнікету з механізмом розпізнавання двох кольорів вирішила стару проблему: щоразу із підняттям ціни турнікети доводилося переробляти під нові монети.

3. Автора дизайну першого жетона ніхто вже не пам’ятає. Можна сказати, що його як такого й не існує. Від зовнішнього оформлення потрібна була лише візуальна вказівка на те, що він належить саме столичному метрополітену. Тому на жетоні з’явився символ Києва – каштан.  

Читайте також: Невдала діджиталізація по-київськи – запуск е-квитка знову перенесли

4. До того, як в обігу з’явилися жетони, на станціях взагалі не було турнікетів. Першим способом контролю оплати в метро були талони, які контролери погашали на вході – просто відривали частину квитка.

5. Офіційний колір жетону – зелений, а ще траплялися напівпрозорі. Київський метрополітен виник третім у СРСР – після Московського (червоний жетон) та Петербурзького метро (синій жетон під колір Неви). Зелений колір став офіційним для київської підземки через "зелену" столицю та каштани. Крім того, колись у пілотному режимі тестували напівпрозорі зелені жетони, які випустили в обмеженій кількості, щоб подивитися, як вони працюють.

6. У середині 1990-х поруч із синіми траплялися жетони нетипових для Києва кольорів: червоні, білі, коричневі, чорні та сірі. Точна історія їх появи невідома, але оскільки червоний жетон був в обігу в Харкові, існує гіпотеза про те, що через фабричну помилку партію червоних жетонів випустили й для столичного метро.

7. Перший київський жетон був синім. З 1994 року він встиг декілька разів поміняти колір на зелений і назад у зв’язку зі зміною цін на проїзд. З 2018 року українці вкотре користуються зеленими – і схоже, вони й замкнуть коло.

8. Метрополітен не докуповував нові жетони вже понад 10 років і весь час використовував старі запаси. Старі жетони не викидалися, а чекали на складі своєї черги.

9. На зворотній стороні перших жетонів київського метро зразка 1994 року розміщувався логотип банку "Аваль". У 1990-х також випустили серію жетонів, на реверсі яких замість каштанового листа була реклама компаній "Олбі Україна", "Спектр Траст", "Кийтраст".

10. У київське метро можна вкинути "неправильний" жетон, але турнікет його виплюне. Механізм у турнікеті має систему розпізнавання двох кольорів за фотоелементом. Систему спроєктували саме для таких випадків, як зміна вартості проїзду. Всі найнадійніші механізми – максимально прості. Тому коли в турнікеті включений зелений спектр світла, світлові промені розпізнають зелений фотоелемент, а коли сині – синій.

11. У музеї метро зберігається кольє з металевих жетонів – можна сказати, справжня Скіфська пектораль Метрополітену. Радниця начальника метрополітену Наталка Макогон запевнила, що надіває прикрасу на особливо важливі прес-конференції.

12. У Музеї київського метро є метровий золотий жетон на честь останнього жетону. Бігова команда підземки брала його на забіг "Втеча з Межигір’я" як талісман і тепер жартує, що мають золотий жетон і батон на одній світлині.

13. У музейній колекції також є різні жетони світу та раритетні паперові запрошення на офіційне відкриття Метрополітену в Києві 1960 року.

14. "Природний відтік жетонів" – спеціальний термін метрополітену на позначення жетонів, які вивезли з країни, поклали в задню кишеню джинсів, забули у пальто куртки, загубили, зберегли чи подарували як сувенір.

15. Перед черговим підвищенням вартості проїзду люди починали скуповувати жетони. Тому в метрополітені доводилося розвішувати попередження: "Пасажири! Прохання не скупляти жетони, оскільки після переходу на нові тарифи старі жетони будуть недійсні!"

16. Історія подорожчання проїзду в метро може розповісти історію інфляції в країні. Тариф за поїздку протягом існування київського метрополітену з 1960 року міг різнитися в 4 тисячі разів. А ціна за проїзд коливалася від 5 карбованців у 1993 році до 20 тисяч карбованців у 1996-му, від 5 копійок (1961) до 8 гривень, як зараз.

17. Найдовше ціна на проїзд не змінювалася з 1961 по 1991 рік – протягом 30 років. А в ніч із 13 на 14 квітня 1991-го виросла в 3 рази – з 5 до 15 копійок.

18. У жетона є власний офіційний мерч у вигляді брелока. Комунікаційний відділ Метрополітену довго боровся за те, щоб ми могли придбати собі на пам’ять його символи – жетон і футболку з культовим написом "Не притулятися".

19. У 2018 році рішення про підняття вартості проїзду до 8 грн зібрало під стінами КМДА протестний мітинг чисельністю близько 500 осіб.

20. 200 тисяч жетонів купують в касах метрополітену щодня. Це лише 15% від всього пасажиропотоку. І відсоток людей, які оплачують проїзд жетонами, постійно зменшується. 

Читайте також: Кенигштейн: Стоим в многокилометровой пробке и слушаем, что Киев – это Smart City

21. 1,5 мільйони пасажирів на добу – це незмінний пасажиропотік Київського метро. Це вдвічі менше, ніж у Лондоні. Лише двічі за майже 60-літню історію київської підземки пасажиропотік падав – у 2007-му і 2014-му році. За цим показником можна оцінювати економічну ситуацію в країні: так, у часи економічної кризи люди починають виїжджати з Києва через нестачу роботи і це впливає на транспортну систему. А збільшився пасажиропотік лише одного разу – в 2018 році, і то на незначну величину.

22. У липні 2019-го метрополітен та "Агенти змін" провели конкурс плакатів з повідомленням про те, що жетони припиняють свій обіг.

 

23. Коли жетон вийде з обігу, він перестане бути категорією платіжного засобу і перейде в категорію пластику. Тоді Метрополітен виставить його на продаж через Prozorro. Креативники вже зверталися до метро, щоб викупити 100 жетонів і зробити з них нашивки.

24. Із припиненням обігу всі жетони перераховують, розфасовують в інкасаторські мішки, опечатують та зберігають на складі, доступ до якого має лише обмежена кількість працівників комерційної служби. Наприклад, там зараз лежать 1,5 мільйони синіх жетонів "попереднього покоління" – вони є "предметами суворого обліку", бо це платіжний засіб, навіть якщо його вивели з обігу.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube