Діагноз – рак. Як ранні обстеження рятують життя
Рак печінки, цей вид новоутворень не так легко запідозрити та діагностувати, адже більшість його ознак і симптомів непомітні.
Що робить печінку настільки важливою? Печінка – це великий орган, розташований у верхній правій частині живота, переважно під ребрами. Більша частина крові, що виходить з кишківника, подорожує через печінку, де вона фільтрується від токсинів. Також важлива функція печінки – синтез білків, необхідних для багатьох фізіологічних процесів таких як нормальне згортання крові чи утворення та ріст нових клітин.
Крім того, печінка накопичує запаси глікогену (такий собі депо-варіант глюкози) та продукує жовч, яка бере участь у травленні жирів та активації багатьох інших травних ферментів. Продукують жовч клітини печінки, які називаються гепатоцитами, а жовчні протоки транспортують її безпосередньо у кишківник або жовчний міхур, для зберігання до наступного приймання їжі.
Що таке рак печінки? Зазвичай, коли говорять про рак печінки, мають на увазі рак, який вразив інший орган, а потім поширився на печінку. Це називається вторинним захворюванням або метастазами до печінки. Внаслідок дуже великого об’єму крові, який щохвилини проходить через печінку, а також інших недостатньо вивчених факторів, орган є одним із найпоширеніших місць для метастазів.
Читайте також: Рак підшлункової залози – смертність збільшується
Пухлини, які виникають в товстій кишці, підшлунковій залозі, шлунку, легенях, молочних залозах або в інших місцях, можуть уражати печінку у вигляді таких вторинних вогнищ. У Західному світі більшість випадків "раку печінки" насправді є вторинними або метастатичними раками, які почалися в іншому органі.
Проте іноді пухлина може виникнути у власних клітинах печінки. Рак гепатоцитів (основна клітина печінки, що функціонує) – це первинний рак печінки, який називається гепатоцелюлярною карциномою. Вона зазвичай росте в печінці у вигляді однієї або декількох пухлин і руйнує нормальну тканину. Такий первинний рак печінки також може поширюватися на інші частини тіла, включаючи легені та лімфатичні вузли.
Інша первинна пухлина у печінці називається внутрішньопечінковою холангіокарциномою, вона починає рости з клітин, що вистилають жовчні протоки. Вони зустрічаються рідше, ніж гепатоцелюлярна карцинома, якій буде присвячений цей блог.
Більшість людей, у яких виявляють гепатоцелюлярну карциному, мають хронічне захворювання печінки. Найпоширенішими причинами такого стану є:
• зловживання алкоголем;
• хронічний гепатит В;
• хронічний гепатит С;
• афлатоксини (токсини, що продукуються грибками);
• неалкогольний стеатогепатит (жирова хвороба печінки).
Ожиріння та цукровий діабет призводять до розвитку стану, відомого як "жирна печінка" – неалкогольного стеатогепатиту або жирового гепатозу. Внаслідок надлишку жиру в організмі жирні кислоти скупчуються в клітинах печінки й з часом викликають порушення її функції та структури. Наявність жирового гепатозу більше ніж втричі збільшує ризик виникнення пухлини печінки протягом 10 років і імовірніше, що рак повернеться після операції.
Читайте також: Три прості кроки для профілактики раку у повсякденному житті
Деякі генетичні захворювання, такі як гемохроматоз (захворювання, під час якого залізо накопичується в організмі у аномально високій кількості), можуть також врешті-решт призвести до розвитку такої пухлини. Для більшості згаданих вище захворювань спільним є розвиток цирозу печінки – важкого незворотного ураження печінки, що супроводжується порушенням циклу загибелі та регенерації клітин, зрештою дозволяючи деяким з них перерости в рак.
Симптоми та ознаки раку печінки. Рак печінки не так легко запідозрити та діагностувати, адже більшість його ознак і симптомів, як правило, розпливчасті та неспецифічні. Погодьтесь, що слабкість, швидка втомлюваність, невмотивована втрата ваги або зниження апетиту притаманні багатьом захворюванням. Більш специфічні ознаки ураження печінки з’являються у міру зростання пухлини. У таких випадках ми спостерігаємо збільшення розмірів живота через збільшення печінки, або скупчення рідини (так званого асциту), а також жовтяницю – жовтий відтінок шкіри та очей, темне забарвлення сечі.
Як діагностується рак печінки. Найчастіше рак печінки знаходять випадково, під час проведення комп’ютерної томографії, ультразвукового дослідження та магнітно-резонансної томографії у разі підозри на інше захворювання. Для підтвердження діагнозу потрібні інші, більш специфічні дослідження, такі як лапароскопія (огляд черевної порожнини за допомогою камери через невеличкий розріз) та забір шматочка тканини для дослідження. Існують також певні онкомаркери, що продукуються пухлиною і які можна визначити у крові, наприклад альфа-фетопротеїн.
Які варіанти лікування раку печінки. Найкраще лікування первинного раку печінки – видалити його хірургічним шляхом. На жаль, операцію не завжди можна виконати. Для цього може бути декілька причин: через цироз функція печінки є занадто поганою, щоб пацієнт міг безпечно перенести операцію, або пухлинний процес є занадто поширеним і немає технічної можливості для радикальної операції.
Часто в печінці є інші крихітні вогнища раку, які не видно під час хірургічного втручання чи сканування, але з часом після успішної операції вони можуть збільшитись в розмірах. Попри це, хірургічні методи постійно вдосконалюються і стають безпечнішими та ефективними для багатьох людей, які проходять операцію.
Читайте також: Раннє виявлення раку – досвід Японії та проблеми України
Якщо немає даних про поширення первинного раку печінки за її межі, можна розглядати трансплантацію печінки як метод лікування. Трансплантація печінки передбачає видалення всієї печінки хірургічним шляхом та заміну її здоровою від донора. Для того, щоб нова печінка була прийнята організмом, проводиться імуносупресія – пригнічення імунітету спеціальними ліками.
У випадках, коли видалення пухлини неможливе, застосовують інші методи лікування. До них зараховують хіміотерапію – системну або локальну (вводиться безпосередньо у судини печінки), мікрохвильову та радіочастотну абляцію (руйнування пухлини за допомогою теплової енергії), променеву терапію.
Отже, треба пам’ятати, що ті, хто має високий ризик розвитку раку печінки, повинні регулярно проходити обстеження. Рак печінки краще підлягає лікуванню, якщо діагностується на ранніх етапах.
Скринінг – це єдиний ефективний спосіб виявити пухлину на ранніх стадіях, оскільки симптоми на цій стадії або малопомітні, або відсутні. Пацієнтам групи високого ризику, а саме тим, у кого є хронічні захворювання печінки вірусного або іншого походження, варто проходити регулярні обстеження. До них належать: ультразвукове дослідження, комп’ютерна томографія та аналізи крові за призначенням лікаря. Також варто зробити щеплення від гепатиту В, якщо не було вакцинації у дитинстві.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки