Якщо зустріч у норманському форматі не принесе результатів, Україна може вийти з Мінських домовленостей. Про це міністр закордонних справ Вадим Пристайко сказав в інтерв’ю BBC News Україна.

Водночас він не виключає, що вихід з Мінських домовленостей призведе до скасування санкцій Заходу проти Росії. Тож ІА Дивись.info запитала в експертів, які наслідки це матиме для України, який механізм демонтажу угод і що замість них?

"За великим рахунком, Мінські домовленості – це пастка, котра свого часу відіграла позитивну роль, але доволі швидко стала дискомфортною і для України, і для Росії, оскільки значно звужує простір для маневру та зводить можливі варіанти врегулювання кризи до кількох обговорюваних, – вважає Лілія Брудницька, експертка Центру структурної політології "Вибір". – Ризикну висловити припущення, що обидві сторони були б раді вийти з них. Але є "але". По-перше, Франція та Німеччина, котрі міцно тримаються за Мінські домовленості, оскільки у протилежному випадку є ризик, що у процес втрутяться Штати і цим, окрім іншого, посилять свою присутність та вплив у регіоні. По-друге, ані Україна, ані Росія не мають, наскільки можна судити з заяв представників сторін, чітких альтернатив Мінському процесу. Одна критичний період вже наступив, оскільки російська сторона наполягає на суб’єктності представників "ЛДНР", а українська спростовує саму можливість їхньої участі у процесі, бо це де-факто визнання "ЛДНР". Утім, представники "ЛДНР" беруть участь у роботі контактних груп, оскільки без цього неможливі жодні переговори та, наголошую, результат".

Для Кремля розвал Мінських домовленостей був би вигідним, але тільки за умови, що ініціатором виступила б Україна. Що, власне, і відбувається

Експертка вважає, що ця двозначність, невизначеність дратує і "ЛДНР", котрі прагнуть стати повноформатними суб’єктами процесу врегулювання конфлікту.

"Але "ЛДНР" є темною конячкою і для Кремля, можливо, цей додатковий чинник і стримує Москву від розриву Мінських домовленостей. Отже, для Кремля розвал Мінських домовленостей був би вигідним, але тільки за умови, що ініціатором виступила б Україна. Що, власне, і відбувається: перші заяви про таку можливість пролунали від представників нашого зовнішньополітичного відомства. А отже, є підстави припустити наявність таємних умовних домовленостей, за якими Україна розриває Мінський шаблон, а Росія погоджується на певні українські вимоги. Не виключено, повернення суден, захоплених у Керченській протоці, якраз і є частиною цих домовленостей. Ці таємні домовленості можуть стати базою для нових формальних домовленостей, але не в Мінську, де розгортаються президентські вибори, а на іншому майданчику", – каже Лілія Брудницька.

Кремлю важливо зафіксувати, що РФ не є учасником конфлікту. Україні – що вона є потерпілою стороною

І зазначає, що замість Мінських домовленостей будуть інші, відразу мирні.

Читайте також: Війна України з Росією: від Будапештського меморандуму до Мінських угод

"Пробним шаром стануть документи, напрацьовані під зустріч у нормандському форматі. Інтрига полягає у складі сторін нового перемовного процесу. Можливо, Німеччина передасть ініціативу Франції, а сама залишиться спостережником і гарантом. Можливо, до нового формату підтягнуться Штати. Але Росія, з огляду на останні заяви, спробує мінімізувати і свою включеність у процес, і свою участь у ньому, принаймні, на початковому етапі, аби не ставити жодних підписів під зобов’язуючими бодай до чогось документами. Кремлю важливо зафіксувати, що РФ не є учасником конфлікту. Україні – що вона є потерпілою стороною. Отже, основна суперечка розгорнеться навколо представництва "ЛДНР". Тут також можливі варіанти, бо хтось та має представляти їх інтереси. Якщо це буде Росія, як до цього часу, за замовчуванням, то новий формат просто повторить стару парадигму. Якщо ні, ситуація все одно зайде у глухий кут, бо європейці бояться сепаратизму (Каталонія, Шотландія тощо). Резюмуючи: прогнозувати вірогідність виходу та наслідки складно, як і те, чи відбудеться зустріч у нормандському форматі та чи не стане скандальною замість результативної".

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт вважає, що вихід України з Мінських домовленостей призведе до ескалації бойових дій, можливо нового наступу російських військ.

Потрібно організувати переговори підписантів Будапештського меморандуму, які дали гарантії суверенітету та територіальної цілісності України

"Крім того, з’явиться привід для часткового скасування санкцій. ЄС та США засудять такі дії України, їх підтримка суттєво ослабне. На мій погляд, можливість демонтажу домовленостей була при зміні влади. Проте Зеленський та його команда заявили про готовність реалізувати домовленості й активно над цим працюють. Насамперед для демонтажу Мінська потрібна політична воля керівництва країни. Далі достатньо заяви про вихід з угод та пропозиція про інше вирішення конфлікту. Замість Мінських домовленостей треба бути готовими до силового звільнення Донбасу. Крім того, потрібно організувати переговори підписантів Будапештського меморандуму, які дали гарантії суверенітету та територіальної цілісності України".

Наслідки виходу України з Мінських домовленостей багато разів "анонсував" Володимир Путін, нагадує провідний науковий співробітник Інститут історії України НАНУ Андрій Мартинов.

З точки зору міжнародного становища України вихід з Мінських домовленостей погіршить диспозицію сил

"Передусім це визнання РФ "незалежності" "ДНР-ЛНР" з подальшим "кримським" сценарієм, або, найімовірніше, південно-осетинським та абхазьким. Тобто формальна незалежність на утриманні російського державного бюджету. Звичайно, у разі визнання незалежності "ДНР-ЛНР" з боку РФ відразу не можливо буде вести мову про скасування міжнародних санкцій, які сяк-так діють проти РФ. Тому не можна виключати «витонченішого» сценарію дій Кремля. Україна звинувачується у зриві мирного процесу. Оскільки Україна не ініціюватиме військового загострення ситуації, певний час конфлікт перебуватиме у «замороженому стані». Рівно стільки часу, скільки знадобиться РФ, аби мотивувати передусім Німеччину і Францію до зняття санкцій. Також вихід України з Мінських домовленостей дасть можливість Трампу дистанціюватись від конфлікту і лише в кращому випадку продавати Україні американську зброю та зберігати санкції проти РФ, щоправда, виходячи з правових обмежень, накладених на Трампа Конгресом США. З точки зору міжнародного становища України вихід з Мінських домовленостей погіршить диспозицію сил. У внутрішньополітичному сенсі це також означатиме пряме порушення президентом Зеленським передвиборчих обіцянок (поховати свій рейтинг заради досягнення миру). Першою жертвою такого сценарію стане національна грошова одиниця – гривня. Знову постане питання ціни кредитів МВФ Україні, якщо вона офіційно стане воюючою стороною", – каже Андрій Мартинов.

Читайте також: Катастрофічний саміт: у разі зустрічі нормандської четвірки ризикуватиме тільки Україна

Експерт зазначає, що механізм демонтажу Мінських домовленостей простий. У випадку провалу саміту у нормандському форматі Україна звинувачує у цьому РФ та "призупиняє" дотримання положень угоди.

"Не приймається (або не продовжується термін дії чинного закону після 31.12.2019 р.) Закон "Про особливості місцевого самоврядування в окремих областях Донецької і Луганської областей". З військово-політичної точки зору в такому випадку ситуація повертається до стану на весну 2014 року. Можливе відновлення повномасштабних бойових дій знову створює в Центрі Європи "гарячу точку". Але в такому випадку світова спільнота може бути розділеною за критерієм оцінки ініціатора такого загострення", – зазначає Андрій Мартинов.

Після ймовірного зриву процесу імплементації Мінських домовленостей ФРН і Франція навряд чи зголосяться на продовження своїх безплідних посередницьких функцій

І додає, що замість Мінських домовленостей поки що правовий вакуум.

"Закулісні прямі українсько-російські консультації не дають підстав стверджувати, що готовий погоджений запасний варіант. Після ймовірного зриву процесу імплементації Мінських домовленостей ФРН і Франція навряд чи зголосяться на продовження своїх безплідних посередницьких функцій. Трамп неодноразово відкидав можливість свого посередництва. Тобто Україна за умов асиметрії сил не на свою користь з РФ опиниться автоматично сам на сам з Кремлем. Й без того бюджет 2020 на дві третини працюватиме на оборону та обслуговування зовнішніх боргів. Відкритим є питання, чи фінансово і морально-психологічно витримає українське суспільство черговий етап розмороження гібридного конфлікту».

Олег Горецький, доктор філософії у сфері права вважає, що Мінські домовленості були прийняті всупереч вимогам українського законодавства.

"Мінські домовленості, а саме "Протокол за підсумками консультацій тристоронньої контактної групи", "Меморандум про виконання положень Протоколу за підсумками консультацій тристоронньої контактної групи» або "Комплекс заходів по виконанню мінських угод»,  прийняті всупереч вимогам Закону України "Про міжнародні договори України". Під ними немає підпису жодного з посадових осіб (глав держав, глав урядів і міністрів закордонних справ), які, в силу положень Віденської конвенції про право міжнародних договорів, можуть укладати договори без пред’явлення повноважень. В деякому сенсі юридичної сили зазначеним домовленостям надала декларація президентів РФ, України, Франції й канцлера ФРН на підтримку документа "Комплекс заходів з виконання мінських угод». Однак декларація і міжнародний договір це далеко не тотожні юридичні поняття", – каже Олег Горецький.

Наслідки виходу України з Мінських домовленостей нестимуть суто політичний характер, жодних міжнародно-правових актів України не порушить

Експерт наголошує, що аналіз мінської декларації глав держав свідчить про її політичний, а не міжнародно-правовий характер. Таким чином, наслідки виходу України з Мінських домовленостей нестимуть суто політичний характер, жодних міжнародно-правових актів України не порушить.

"Більш того, Мінські домовленості не можуть мати жодного правового, юридичного впливу на виконання зобов’язань та їх фактичного виконання, вони не відповідають не тільки нашому законодавству, але ці угоди не відповідають міжнародному праву та законодавству РФ. По-друге, зважаючи на відсутність належного оформлення та невідповідність законодавству, Мінські домовленості не мають жодної юридичної сили з моменту їх укладання (звичайно, окрім політичного аспекту). Водночас може підніматися питання Резолюція Ради Безпеки ООН № S/RES/2202 (2015), якою схвалено Декларацію президентів РФ, України, Франції і канцлера ФРН на підтримку "Комплексу заходів з виконання Мінських угод", прийнятого у Мінську 12 лютого 2015 року. Однак декларація – це далеко не міжнародний договір, а домовленості в будь-якому разі не виконуються.

По-третє, відповісти на питання "що замість Мінських домовленостей?" доволі складно. Можливо, Будапештський меморандум, відповідно до якого ядерні країни взяли на себе зобов’язання, згідно з якими Україні надавалися гарантії безпеки відповідно до приєднання до статусу без’ядерних держав", – зазначає Олег Горецький.

Він вважає, що, окрім того, Україна може ініціювати операцію з підтримання миру, які проводяться, зазвичай, після досягнення домовленостей між сторонами конфлікту з метою недопущення відновлення конфлікту та надання допомоги у розвитку процесу мирного врегулювання, роз’єднання збройних формувань, задіяних у конфлікті, припинення та запобігання ескалації воєнних дій, відновлення законності та правопорядку, забезпечення нормального функціонування державних і громадських установ та організацій.

"Такі операції проводяться за рішеннями Ради Безпеки ООН, відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй, ОБСЄ, інших міжнародних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки, згідно з положеннями глави VIII Статуту ООН, а так само дії і заходи багатонаціональних сил, багатонаціональних військових формувань високої готовності, які проводяться під загальним контролем Ради Безпеки ООН", – резюмував експерт.

Натомість Ігор Лєднік з Інституту дослідження російської агресії вважає, що вихід з Мінських домовленостей стане початком відновлення українського суверенітету над усією її територією та деокупації Криму і Донбасу.

"Зараз СБУ проводить досудове розслідування за фактом укладення Мінських домовленостей і реалізації політики їх "безальтернативності". Президент України Володимир Зеленський обізнаний з наявність цих справ. 5 серпня Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив адміністративне провадження за порушення Офісом Президента законодавства за зверненнями громадян, яке виразилося в ігноруванні пропозиції Інституту дослідження російської агресії по зміні Мінських домовленостей на гарантії безпеки України за Будапештським меморандуму для усунення умов, що сприяють продовженню злочинів політикою «безальтернативного Мінська", – зазначає Ігор Лєднік.

Білоруси будуть втягнуті в російську агресію проти України в складі «союзного війська» з країною-агресором РФ, що окупувала український Крим

Він вважає, зараз ці справи загальмувалися заради зустрічі Зеленського з Путіним в Парижі. Водночас це може мати певні наслідки.

"8 грудня Лукашенко здасть Путіну Білорусь підписанням угод по "поглибленої інтеграції" в рамках "союзної держави" з українським Кримом в його складі, а 9 грудня "нормандська четвірка" затвердить капітуляцію України – її згода реалізації "безальтернативного Мінська за Штайнмайєром" без урахування Криму. Ці дві події створять у світовій практиці прецедент, коли в збройне протистояння між собою будуть залучені країни, що отримали від ядерних держав гарантії їх безпеки за Будапештським меморандумом. Білоруси будуть втягнуті в російську агресію проти України в складі "союзного війська" з країною-агресором РФ, що окупувала український Крим", – вважає Ігор Лєднік.

Відмовою від ядерної зброї в обмін на гарантії безпеки на принципах Гельсінського Заключного акту ОБСЄ Україна і Білорусь внесли вагомий вклад у посилення міжнародного режиму нерозповсюдження ядерної зброї та євроатлантичної системи безпеки, пов’язавши їх існування з реалізацією Україною і Білоруссю прав, властивих їх державному суверенітету і з їх територіальною цілісністю, зазначає експерт.

"Нав’язавши Україні зіткнень під Іловайськом і Дебальцевим підписання Мінських домовленостей на шкоду гарантіям її безпеки за Будапештським меморандумом, просуваючи через «нормандську четвірку» і українських президентів політику їх "безальтернативності", країна-агресор підпорядкувала своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її державному суверенітету. І тепер вже не так важливо, за якими "формулами" в своїх інтересах Росією реалізуються дані права.

11 червня 2015 року затверджено Спільну Декларацію по цифровій економіці країн ЄС і Східного партнерства, в яку включено мою пропозицію про приєднання країн-партнерів до програми eUnion – Європейська декларація електронного уряду. Для України і Білорусі це розглядається як доповнення до Будапештського меморандуму, що гарантує їх незалежність, суверенітет і територіальну цілісність.

Проведення Києвом прокремлівської політики "безальтернативного Мінська" не дає можливості приступити до реалізації "дорожніх карт" (eUkraine + eUnion) і (eBelarus + eUnion) за підтримки країн-гарантів США і Великобританії. Це, натомість, не дає почати створення регіональної мережі EU4Digital: eUnion, яка повинна стати реальною перепоною розповзання війни в регіоні", – зауважив Ігор Лєднік.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube