Ілюстративна світлина

СММ ОБСЄ повідомила про вибуха на одній із ділянок розведення сил і засобів на фронті-російської української війни. Українська сторона СЦКК стверджує, що інформація ОСБЄ не віповідає дійсності

У звіті СММ ОБСЄ зазначено, що "…19 листопада, здійснюючи моніторинг орієнтовно за 2 км на північ від Петрівського (непідконтрольний урядові, 41 км на південь від Донецька), спостерігачі чули 22 вибухи невизначеного походження за 3–5 км на південно-південний захід (за оцінкою, у межах ділянки розведення). Час спостереження порушень: 09.56–10.06 (10 вибухів) та 10.06 – 10.38 (12 вибухів)…"

Зазначене порушення камерою спостереження СММ ОБСЄ, яка розташована біля Петрівського, з визначенням траєкторії польоту боєприпасів не зафіксовано.

Водночас троє офіцерів СЦКК, які цілодобово перебувають на спостережних пунктах у західному, південно-західному та південному районах біля ділянки розведення №3, факт зазначених вибухів в межах ділянки розведення не підтверджують.

Читайте також: Ось так "успішно" триває підготовка до нормандської зустрічі

Інший патруль СММ, здійснюючи моніторинг орієнтовно за 1,5 км на схід від Богданівки (підконтрольна урядові, 41 км на південний захід від Донецька) також чув у час із 09:53 до 10:30 22 вибухи невизначеного походження за 2–5 км на південно-південний захід (за оцінкою поза межами ділянки розведення №3). Час вибухів: 09:53–10:07 (10 вибухів), 10:09–10:30 (12 вибухів).

Провівши порівняльний аналіз даних із додатку до звіту двох патрулів СММ ОБСЄ виходить, що вони обидва з великою долею вірогідності чули одні й ті ж самі вибухи. Напрямок, часові межі й кількість вибухів в обох патрулів СММ ОБСЄ однакові. Також у звіті СММ ОБСЄ патрулем, що перебував орієнтовно за 1,5 км на схід від Богданівки не зафіксовано даних про вибухи в межах ділянки №3, хоча від неї він (патруль СММ ОБСЄ) перебував на відстані, що дозволила б зафіксувати порушення (у разі їх скоєння).

Тобто обидва патрулі СММ ОБСЄ чули вибухи з однаковими характеристиками (час, кількість і напрямок вибухів). З огляду на вищезазначене можна стверджувати, що патруль СММ ОБСЄ біля Петрівського міг помилково зазначити дальність почутих вибухів, які відбулись набагато далі (мінімум в 2–2,5 рази) від зазначеного в звіті місця.

Також у звіті є інформація, що незадовго до зазначених вибухів на ділянку розведення №3 прибули 10 саперів ЗФ РФ. А вже через деякий час відбулися зазначені у звіті вибухи. Тому не виключається можливість підриву саперами ЗФ РФ, без повідомлення СММ ОБСЄ, знайдених вибухових предметів (мін, снарядів тощо) неподалік від ділянки розведення №3 біля Петрівського, зокрема й із метою дискредитації ЗС України.

Читайте також: Страшний вирок: що засвідчила реакція Зеленського й Ко на загибель Коростельова

За даними зафіксованих українською стороною порушень режиму припинення вогню в цей час обстрілів з обох сторін не зафіксовано. Запитів на введення режиму "Тиша" з боку офіцерів чергової зміни СЦКК та з боку СММ ОБСЄ не надходило.

Довідково: Визначити відстань до джерела звуку за одним напрямком, не враховуючи його потужності, метеоумов (напрямок вітру), впливу рельєфу місцевості (відлуння), типів боєприпасів, без візуального спостереження моменту підриву та вимірювання часу надходження звуку до спостерігача неможливо.

Отже, припущення патруля СММ щодо вибухів у межах ділянки розведення сил та засобів не підтверджується (спростовується).

З огляду на зазначене та з метою виключення людського фактору набуває актуальності питання щодо фіксації порушень технічними засобами спостереження та фіксації.

P. S. Нагадаємо, що у штабі вже не вперше замовчують прояви російської агресії на фронті. Так, пресцентр ОС наводив недостовірну інформацію про відсутність обстрілів ділянки розведення побіля Золотого-4: обґрунтовуючи неправомірне відведення військ 29 жовтня, збрехав про "дотримання режиму тиші протягом останнього тижня". Також у штабі, підтверджуючи бойове поранення вояка біля кордону з Росією, водночас нічого не повідомили про обставини інциденту – в той час як повідомлялося про російську атаку на українські позиції.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube