Прем'єр-міністрам Росії та Білорусі Дмитрові Медведєву та Сергієві Румасу на перемовинах у Москві (точніше в підмосковних Горках) у рамках традиційного щорічного засідання Ради міністрів Союзної держави Росії та Білорусії так і не вдалося остаточно узгодити карти щодо поглиблення інтеграції. Залишилося доопрацювати 10 карт із 31, зокрема щодо податкового маневру й нафтового та газового ринків, хоча переговори тривали сім годин замість запланованих двох.

За словами білоруського прем'єра, всього обговорювали "31 дорожню карту, яка містила більше 700 заходів. Із них до сьогоднішнього ранку близько 40 заходів із дорожніх карт узгодили держоргани, і протягом цих семи годин ми докладно пройшлися по кожній із цих розбіжностей", причому приблизно половину з них вдалося в результаті узгодити.

Олександр Лукашенко вимагає від Росії компенсувати втрати білоруського бюджету, яких він зазнав через рішення провести податковий маневр у нафтовій сфері. За його словами, звідтоді як у 2015 році Росія почала замінювати експортне мито на нафту податком на видобуток, економіка Білорусі до березня 2019-го втратила 3,4 млрд. доларів. Зараз ці втрати ще більше зросли.

Зустріч Медведєва й Румаса повинна була стати останньою перед засіданням Держради Росії та Білорусі, яке відбудеться 8 грудня в Москві – у день 20-річчя підписання Союзного договору. На ньому президенти Володимир Путін й Олександр Лукашенко мають урочисто затвердити підсумковий план інтеграції. Але або Медведєву й Румасові, а може навіть Путінові й Лукашенку доведеться зустрітися ще раз, або підписання підсумкового плану 8 грудня не трапиться.

Читайте також: Білорусь довела: розмова про компроміс із РФ – чудовий тест на провокатора чи дурня

Адже Медведєв уже попередив, що "питання не в арифметиці. Навіть якщо залишиться одна карта неузгоджена, процес інтеграції, якому ми провели перезапуск, може бути під загрозою". Однак він допустив, що з деяких питань "цілком імовірно нам доведеться звернутися до президентів двох країн для того, щоб вони провели необхідні консультації". На розгляд глав держав пакет неврегульованих питань буде внесений приблизно за тиждень.

Румас також заявив, що "подальша інтеграція можлива тільки в ув'язці з рішенням найгостріших питань двосторонньої економічної співпраці. Сюди ми відносимо формування цін на нафту й газ, бар'єри щодо доступу товарів на внутрішні, національні ринки, умови підтримки виробників, зокрема за рахунок субсидій". Для Мінська, за його словами, гострі економічні проблеми можуть початися вже 2020 року, тому що наслідки реалізації в Росії податкового маневру мають зростальний негативний ефект" для білоруської економіки.

Власне, прем'єрам не вдалося узгодити найважливішу частину пакета інтеграційних заходів: питання компенсації для Білорусі за податковий маневр і питання цін на енергоносії, які Росія постачає Білорусі. Але для Лукашенка весь сенс інтеграції полягає саме в цьому: в одержанні додаткових грошей до бюджету від Росії та в отриманні нафти й газу за такими цінами, які робили б рентабельним експорт продукції, виробленої з них білоруськими підприємствами. Олександр Григорович обурюється, що в російсько-білоруської торгівлі існує дефіцит у 9 млрд доларів і прямо ставить запитання: "Нам щороку підсовують нові умови. І в результаті ми в економіці щось втрачаємо, втрачаємо і втрачаємо. Вибачте, нахріна потрібен комусь такий союз?".

За Лукашенковими словами, "ці гроші треба заробити на російському ринку. А нам збудували бар'єри". І він попередив: "Жоден із документів не буде підписаний, якщо він суперечитиме конституції та фундаментальним принципам життя нашого суспільства. А головні принципи – це незалежність і суверенітет". Але білоруський президент додав іще одну цілком конкретну умову інтеграції: дорожні карти з Москвою не будуть підписані, допоки не будуть вирішені принципові питання щодо постачання вуглеводнів і відкриття російських ринків для білоруських товарів.

Для Путіна сенс інтеграції з Білоруссю навпаки полягає в тому, щоб не врегульовувати енергетичні проблеми на довгостроковий період і ставити допущення білоруських товарів на російські ринки в залежність від політичних поступок із Лукашенкового боку (а той щойно відкинув можливість створення в Білорусі російської військової бази!). Російський президент вважає за необхідне мало не щороку вирішувати питання компенсації за податковий маневр і цін на енергоносії на основі переговорів зі своїм білоруським колегою, як кажуть, у ручному режимі, аб зберігати засіб постійного тиску на Лукашенка.

Читайте також: Прорив "останнього диктатора": Лукашенко пролазить у "вікно до Європи"

Тут на допомогу двом прем'єр-міністрам прийшов російський віцепрем'єр Дмитро Козак, який також брав участь у переговорах й оптимістично заявив: "Питання компенсації за податковий маневр... так у принципі не має поставати. Ми говоримо про інтеграцію, уніфікації податкового законодавства. З уніфікацією податкового законодавства питання компенсації відпаде... Якщо нашими спільними зусиллями буде уніфіковано податкове законодавство в частині оподаткування видобутку корисних копалин, зокрема нафти, хоча в Білорусі її немає, але це будуть загальні правила, той самий зворотний акциз, демпфер передбачений Податковим кодексом. Якщо ми це уніфікуємо, то білоруські підприємства отримають цей же демпфер. Про це треба домовитися... Це питання автоматично вирішується, якщо ми реально маємо намір поглибити інтеграційний процес".

Однак білоруську сторону такий варіант відверто не влаштовує, бодай тому, що в цьому випадку вона не отримає компенсації більш ніж 3,4 млрд доларів збитку, які вже накопичилися із 2015 року. І ніякого автоматизму у вирішенні цього питання не буде. Радше можна припустити, що сторони спробують укласти якусь тимчасову угоду на рік або два щодо цін на енергоносії та компенсації за податковий маневр.

У діалозі з білоруським лідером Медведєв традиційно грає роль злого слідчого, а Путін – доброго. Точно таким же злим слідчим був Молотов, тоді як Сталін у перемовинах з іноземними представниками виступав у ролі доброго слідчого. Тому велика ймовірність того, що напередодні 8 грудня Володимир Володимирович оголосить про досягнення якоїсь угоди з невирішених проблем російсько-білоруської інтеграції, але, повторюю, воно радше за все матиме лише тимчасовий характер. На повну відмову від урегулювання проблем із Білоруссю в енергетичній сфері російський президент навряд чи піде. Із міркувань престижу йому важливо підписати нову інтеграційну угоду з Білоруссю, зокрема з огляду на те, що вже 9 грудня має пройти зустріч у "нормандському форматі".

У цьому торзі щодо інтеграції західні держави, передовсім із геостратегічних міркувань, негласно підтримують Лукашенка. Тому парламентські вибори в Білорусі, які щойно відбулися, і на яких не обрали жодного опозиційного депутата, не викликали шквалу критики в європейських й американських медіа. Держдепартамент США лише обережно висловився про необхідність виборчої реформи в Білорусі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube