На тлі дипломатичних зрад, у яких звинувачують Зеленського ледве не на всіх міжнародних фронтах, президенту потрібна зовнішньополітична історія успіху. Такою історією могли би стати відносини України з Польщею.

Президент Польщі Анджей Дуда й Володимир Зеленський

Читайте також: Візит Зеленського до Польщі: а чи був "прорив"?

Щоб дати шанс такій історії успіху, потрібно для початку виокремити польський напрям у принаймні топ-3 пріоритети зовнішньої політики. Так, на перший погляд Польща може мати трохи менш амбітний вигляд (чи, як люблять казати у владних кабінетах, – "дрібний") на тлі таких масштабних напрямів як урегулювання конфлікту на Донбасі чи менеджмент відносин із США в умовах запущеного через Україну процесу імпічменту.

Однак ані для США, ані для Німеччини Україна ніколи не була й навряд чи буде таким самим пріоритетом, як для Польщі. Крім того, на відміну від урегулювання на Донбасі й американського напряму, де потрібен час, перезавантаження з Польщею можна було б зробити в короткостроковій перспективі. Крім того, саме Польща останніми роками стала для близько півтора мільйона українців тією Європою, якої вони не дочекалися тут, в Україні. Натомість поїхали до Польщі й забезпечили 11% зростання польської економіки. А після різкого падіння у двосторонніх відносинах в період президентства Порошенка навіть вихід на більш-менш сталу позицію матиме вигляд досягнення.

Читайте також: Політика Зеленського у сфері історичної пам’яті – відсутність чітких концепцій чи відкат у добу правління регіоналів?

Сьогодні в України є добрий шанс оновити й наповнити сенсом відразу кілька напрямів нашого партнерства з Польщею: як нашим чи не найважливішим сусідом; як членом ЄС і НАТО; і – трохи новий вимір – як союзником США. Певні результати оновленого партнерства можна було б представити вже у грудні – під час візиту президента Дуди до Києва.

Про це все детальніше пишу у статті для "Дзеркала тижня". Кого цікавить – прошу за посиланням.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube