Президент України Володимир Зеленський недавно підписав Закон "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України", який Верховна Рада прийняла 17 жовтня 2019 року. У пояснювальній записці до документа йдеться, що його мета – чистити ринок від контрафактної продукції. Але не все так однозначно, пише у своєму блозі спеціально для НВ.Бізнес патентний повірений, CEO компанії IP Style Марія Ортинська.

Одне з нововведень – можливість призупинення оформлення на митниці і знищення невеликих партій товару, які пересилаються міжнародними поштовими та експрес-відправленнями. Процедура торкнеться всіх, хто купує товари для себе в інтернет-магазині іншої країни – від Китаю до США, Великої Британії, Німеччини та ін.

Під "невелику партію" підпадає посилка від одного відправника, яка містить не більше трьох одиниць товару у кожній товарній категорії, а її загальна вага не перевищує 2 кг. Іншими словами, замовляєте плаття, чохол для мобільного телефону і який-небудь модний аксесуар — така посилка в зоні ризику. Більш того, якщо на митниці виникне підозра, що такі товари можуть бути контрафактними або піратськими, їх можуть не тільки призупинити, а й утилізувати. Для цього достатньо наявності в Митному реєстрі IP-об'єктів інформації про такий об'єкт і згоди правовласника.

Як можуть розгортатися події?

Наприклад, у митниці виникла така підозра, дозвіл від "хазяїна" бренду є і вона приймає рішення – утилізувати. Тоді в день прийняття такого рішення митний орган доводить до відома засобами факсимільного чи електронного зв’язку декларанта (найімовірніше – кур'єрської або поштової служби) про припинення та його причини. Іншими словами, якщо товар хочуть знищити, досить повідомити тільки факсом? При цьому датою отримання повідомлень декларантом буде вважати день, коли митниця відправила таке повідомлення, а не коли ви його отримали. Що робити? Ви повинні протягом 10 робочих днів надати згоду власника товару на знищення. Якщо за цей час немає ні згоди, ні протесту, то… згоду на утилізацію дано за замовчуванням.

Читайте також: Як зупинити контрабандні схеми на митниці

Уявіть, що замовили книгу на Amazon.com. Ви не знаєте, скільки посилка буде йти в Україну. І, так співпало, що на момент її прибуття ви поїхали у відрядження в іншу країну з обмеженим доступом до зв’язку. Словом, не встигли відреагувати. Яке ж буде розчарування, коли після прильоту в Україну виявиться, що куплена книга утилізована.

Очевидно, покупцеві тепер буде безпечніше купити оригінал в Україні і за вищою ціною, ніж замовляти його онлайн в іншій країні за менші гроші, але з ризиком не одержати. Крім того, на мій погляд, ця норма спрацює і проти невеликих компаній – постачальників оригінальної продукції. Крім того, що спричинить додаткове навантаження на митницю, на яку покладена місія з припинення, перевірки та утилізації продукції.

Не менш цікава і нова норма, згідно з якою "заходи зі сприяння захисту прав інтелектуальної власності" не застосовуються до оригінальних товарів. Тобто товарам, які були виготовлені з дозволу правовласника, або товарів, виготовлених особою, яку правовласник належним чином уповноважив на виробництво певної кількості товарів. Зокрема – в кількості, що перевищує обумовлену між цією особою та правовласником.

Якщо читати буквально норму, то виходить, що Іванов, Петров чи Сидоров може укласти договір з власником ТМ, наприклад, Chanel, на пошив 1 000 костюмів, але зробити 100 000, і заходи захисту не будуть застосовуватися? Чи не узаконює чи ця норма виробництво контрафакту?

Читайте також: "В этом мире неизбежны только смерть и налоги": видимо следуя этому постулату наши политики наполняют бюджет как умеют

Також призвертає увагу новий термін – "товари, які підозрюються в порушенні прав інтелектуальної власності". Під ним маються на увазі "товари з ознаками порушення авторського права і суміжних прав, прав інтелектуальної власності на винаходи, промислові зразки, торговельні марки"… Ось тільки законодавець не уточнює "ознаки порушення2. І як, наприклад, митниця визначатиме, що ввезення лікарських засобів порушує права на їх винахід?

Поки що "реформаторське" законодавство викликає більше спірних запитань, ніж відповідей. І, на жаль, приймається воно замість створення IP-суду, який мав запрацювати в поточному році.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube