MENU

Чи варто переносити святкування Різдва в Україні на 25 грудня: думка експертів

1048 0

Чи реально перенести святкування Різдва в Україні на 25 грудня: думка експертів

Питання переходу православних та греко-католиків з юліанського на григоріанський календар виникає в Україні із завидною регулярністю. Не виключають такої можливості, зокрема, і предстоятелі ПЦУ та УГКЦ.

Тож ІА Дивись.info вирішила поцікавитися в експертів, чи варто змінити юліанський календар на григоріанський? Які аргументи за і проти? З якими труднощами може зіштовхнутися церква у процесі переходу? Та яким мав би бути механізм зміни календаря?

Дмитро Сінченко, ГО "Асоціація Політичних Наук": "Мало хто з віруючих замислюється над тим, що вони живуть за двома календарями одночасно, адже абсолютно всі визнають григоріанський календар, всі ним користуються, проте церковні свята святкують за юліанським. Виходить така собі календарна шизофренія. Адже всі християни світу (окрім вірмен, у них своя окрема церква) святкують Різдво саме 25 грудня. І в Україні теж немає ніякого Різдва 7 січня, лише 25 грудня. Але це 25 грудня за юліанським календарем припадає на 7 січня за григоріанським. Абсурд, правда? Який сенс жити і користуватися григоріанським, а святкувати за юліанським?

Часто доводиться чути, буцімто 25 грудня у нас святкують "католицьке" Різдво. Це теж не відповідає дійсності. Більшість православних церков світу вже давно відійшли від юліанського календаря як від неправильного, і тільки ті церкви, які перебувають під найбільшим впливом Москви, тримаються за юліанський календар.

Перехід на григоріанський календар у святкуванні релігійних свят – це один із найпотрібніших кроків у напрямку "геть від Москви". Єдина проблема, яка заважає його зробити – це інертність суспільства. Люди не люблять змін. Як її подолати? Елементарно! Перенести вихідні.

Якщо вихідний 7 січня буде скасовано, а церква проводитиме святкування 25 грудня – люди швидко звикнуть до змін. При цьому не потрібно жодних заборон. Церкви Московського патріархату і далі зможуть святкувати 7 січня. Лише такі кроки, разом із інформаційно-просвітницькою кампанією, зроблять перехід природним та швидким".

Читайте також: ПЦУ може перейти на святкування Різдва 25 грудня. ВІДЕО

Деякі християнські громади в Україні вже живуть за новим календарем, наприклад Римо-Католицька Церква чи румунські православні громади на Буковині. Перехід, звісно, є на часі. Оскільки більшість християн світу, католиків, православних, протестантів святкують Різдво (це перш за все стосується нерухомих свят, оскільки питання дати Пасхи ще потребує узгодження) 25 грудня.

Критична маса людей, які прагнуть переходити зростає з кожним роком. Тим паче в даному випдаку йдеться навіть не про перехід, а лише про дотримання приписів літургійних книг. Ніякого Різдва 7 січня в літургійних книгах немає, ми всі святкуємо 25 грудня, питання в тому, що треба привести це до порядку – синхронізувати святкування з дійсністю.

Анатолій Бабинський, докторант кафедри історії Церкви УКУ, гостьовий науковий співробітник Інституту східнохристиянських студій ім. А. Шептицького, коледжу святого Михаїла університету Торонто: "Календар довгий час був маркером ідентичності, який допомагав і греко-католикам, і православним втримувати межу від більш потужного латинського світу і не розчинитись у ньому. Для греко-католиків Галичини це був також етнічний маркер. Нині цей аргумент вже вичерпав себе. Навіть навпаки, серйозні загрози ідентичності перемістились тепер на Схід чи Північний-Схід, якщо точніше. Наступний аргумент проти, це загроза розділень у громадах, селах на прихильників і противників нового календаря. Це справді серйозне питання, оскільки і світовий досвід, і український досвід у діаспорі свідчить про можливість таких поділів.

Проте в тій самій Греції противники переходу апелювали саме до західного характеру нового календаря, це був рух антикатолицький і антиекуменічний. Календар тут був лише інструментом. Щодо української діаспори, то їм йшлось радше про синхронізацію життя з батьківщиною, і це більше пов’язане із психологією діаспори, а не церковно-богословськими аргументами.

Читайте також: Різдво нації

Тому перехід не варто робити "кавалерійським наскоком", а поступово і "з відчуттям". Аргументом проти може бути бажання відокремитись від секулярної культури, "комерціалізованого Різдва". Проте святкування 7 січня тут нічим не допоможе, комерціалізувати можна все, зрештою, ми вже до цього прямуємо. І на останок, це просто інерція, звичка. За якими є найменше аргументів, але які є найпотужнішими перепонами.

Єдина серйозна трудність – це поділи в громадах. На мою думку, перехід варто починати з міст, де є вже критична маса бажаючих переходу. В села варто почекати і переходити лише там, де буде повний консенсус чи бодай переважна більшість "за".

Спершу варто переходити лише щодо Різдва, а інші незмінні свята залишити на якийсь час по-старому. Ну й варто проводити роз’яснювальну роботу. Деякий час буде певна асинхронність в самій Церкві, але у випадку УГКЦ вона вже є і це не є катастрофою.

Календар це умовність, ми все одно не знаємо, коли народився Христос. Тому конкретні дати є умовністю. Звісно, це може бути також аргументом проти, але святкування з більшістю християнського світу було б більш логічним".

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук, незалежний експерт: "Перехід на Григоріанський календар мають розглядати виключно релігійні організації, тобто православні та греко-католики і тоді, коли вони цього забажають. Тиск з боку держави чи громадськості тут неприпустимий. Хоча такий тиск вже має місце.

Зокрема це запровадження в якості державного свята 25 грудня – Різдва за григоріанським календарем. 

Аргументом за є те, що більшість християн, в тому числі й частина християн східного обряду користуються григоріанським календарем. Перехід на григоріанський календар релігійними організаціями зніме суперечність між церковним календарем та календарем, яким ми користуємося в повсякденному житті.

Аргументом проти є те, що частина християн східного обряду виступають проти переходу на григоріанський календар. Тому процес переходу може супроводжуватися суперечностями та конфліктами в суспільстві.

Частина священиків та мирян виступають проти такого переходу. Тому не виключені конфлікти як в середині церков, так і в суспільстві під час такого переходу. Можливий навіть церковний розкол. Люди підтримують традиції. Тому навіть в разі переходу на григоріанський календар протягом багатьох років вони продовжуватимуть святкувати і за юліанським календарем.

Читайте також: Кожне Різдво має свою цінність

Минуло вже сто років, як був запроваджений григоріанський календар на державному рівні, проте люди й досі святкують Старий Новий рік. Це саме буде й з релігійними святами. Зміни календаря мають провести найбільші релігійні конфесії – православні та греко-католики після широкого обговорення та досягнення консенсусу в межах своїх релігійних організацій. Лише після цього держава може здійснювати зміни дат державних свят – Різдва, Великодня та Трійці".

Марина Багрова, членкиня правління Міжнародної спілки "Інститут національної політики": "Перенесення святкування Різдва на 25 грудня необхідне для відновлення історичної справедливості. Після 332 річної фактичної анексії Московією Київська митрополія знову повернута під церковну юрисдикцію Константинополя. Константинопольська православна церква, а також низка інших православних церков святкують Різдво 25 грудня. Тому відновлена Українська канонічна Автокефальна Православна Церква має святкувати Різдво 25 грудня.

Крім того, Україна чітко визначилася зі своїм зовнішньополітичним курсом на вступ до Європейського Союзу і НАТО, на повернення в свою історичну європейську сім’ю. Переважна більшість європейських християн, в тому числі і православних, святкують Різдво 25 грудня.

Варто зазначити, що формування відновленої української православної церкви ще триває у зв’язку з переходом духовенства і мирян УПЦ МП. Тому як альтернативний варіант можливе святкування Різдва 25 грудня і 6 січня.

Говорячи про додаткові ризики, пов’язані зі святкуванням Різдва 25 грудня, Владика Епіфаній правий.  Для того, що подібні ризики зійшли нанівець, українській владі і духовенству необхідно частіше виступати в ЗМІ, запрошувати до участі в різних телепередачах релігієзнавців і доносити до українського суспільства історичну правду про те, чому варто святкувати Різдво 25 грудня.

З людьми потрібно працювати, їм слід все це пояснювати. Саме відсутність належної інформаційної взаємодії духовенства зі своєю паствою, приділення недостатньої уваги такому актуальному питанню ЗМІ здатне призвести до виникнення в суспільстві різних негативних міфів та інсинуацій".

Лілія Брудницька, експерт Центру структурної політології "Вибір": "Якщо йдеться про суто церковну практику, то ієрархи й віряни не проти, навіть вбачають у цьому якийсь сакральний зміст, це їхнє цілковите право, яке держава не може обмежувати або якось упливати на його реалізацію. Але якщо ми говоримо про зміну календаря на державному рівні, це зовсім інша справа. Аргументи "за" можуть бути насамперед ідеологічними. Наприклад, "геть від Москви!".

Аргументи "проти": оце "геть!" спричинить стільки незручностей та плутанини, що навіть деякі палкі прибічники даної ідеї бурчатимуть. До того ж треба зважати на політико-релігійні ризики. Якщо українська влада офіційно, з відповідним риторичним супроводом, запровадить друге Різдво, це буде байдуже сприйнято соціумом, як і минулого та позаминулого років, адже у прибічників юліанського календаря залишилися свої свята. Але якщо Банкова чи Грушевського ризикне скасувати релігійні свята за юліанським календарем на користь григоріанських, не залишаючи альтернативи, це дасть РПЦ суттєвий аргумент на користь версії про примусове окатоличення, нове уніатство тощо.

Навіщо це робити, навіщо взагалі піднімати це питання поза релігійними громадами та виносити на рівень соціуму, влади, незрозуміло. З моєї точки зору, офіційна влада не має права встановлювати державні свята на будь-яке релігійне свято. Скільки можна піаритися на релігіях?! Треба вирахувати приблизну кількість великих релігійних свят для найчисельніших в Україні конфесій та гарантувати відповідну кількість оплачуваних вихідних днів на рік для відправлення релігійних обрядів чи для власних потреб, якщо працівник є атеїстом. І знімуться всі подібні проблеми.

Якщо, знову ж таки, говорити про церкву (мається на увазі ПЦУ), перехід на григоріанський календар,  з одного боку, єднає ПЦУ з попередніми українськими православними церквами, тобто поновлюється зв’язок поколінь та історико-релігійна традиція, що зміцнює, у свою чергу, зв’язок вірян у різних регіонах, особливо у закордонних парафіях, з Києвом та Константинопольським патріархатом.

З іншого, можна очікувати, що перехід на григоріанський календар негативно вплине на розширення ПЦУ у певних регіонах чи у певних прошарках населення. Тобто це крок ПЦУ до регіоналізації, у чому, безумовно, є суттєвий ризик для новітньої церкви, що претендує на статус соборної всеукраїнської.

В умовах жорсткої конкуренції з УПЦ МП та УПЦ КП нова церква ПЦУ може стикнутися не лише зі зниженням інтенсивності приходу нових вірян і парафій, але й з відпливом вже й тих, хто перейшов до неї. До того ж, неоднозначним є сприйняття переходу на новий календар й у середовищі церковнослужителів.

Наприклад, священик, котрого поважає парафія, може мати складнощі у поясненні своїм парафіянам необхідність зміни календаря, адже священик – слуга Божий, а не політик. Якщо ієрархи ПЦУ обґрунтовуватимуть перехід суто політичними, ідеологічними мотивами, конкретний священик матиме проблеми,бо парафія, може, звикла до свят за юліанським календарем.

Тому якщо для ПЦУ саме календарне питання є визначальним, на мій погляд, потрібно провести серію консультацій у церковному та парафіяльному середовищах, а не виносити це відразу на рівень обговорення соціуму. Знову ж таки, у такому механізмі можна побачити і бажання попіаритися, нагадати про себе, що не дуже й личить ПЦУ із її заявкою на унікальність, соборність та "всеукраїнськість". 

І наостанок

Нагадаємо, в Україні з 2017 року 25 грудня є офіційним вихідним днем, відповідний закон ухвалила  Верховна Рада України 16 листопада того ж року.

Римо-католицька церква, більшість протестантських церков, а також частина православних, включаючи Константинопольську (крім Афону), Антіохійську, Александрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську, Албанську й Грецьку церкви, святкують Різдво в ніч з 24 на 25 грудня.

Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська, Чорногорська, Польська православні церкви, Афонські монастирі, Бесарабська митрополія Румунської православної церкви, усі Українські православні церкви, а також багато Східних католицьких церков, Українська греко-католицька церква, Російська греко-католицька церква, російські старообрядці святкують Різдво в ніч на 7 січня (що відповідає 25 грудня за старим юліанським календарем).

Вірменська апостольська церква святкує Різдво 6 січня, в один день із Хрещенням Господнім.

Крім того, більшість православних церков світу вже перейшла на реформований новоюліанський календар, який цілком збігається з григоріанським – різниця в один день настане тільки 2800 року.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Дивись.info


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини