Після зміни влади в Україні шляхом відритих і демократичних виборів президентом став Володимир Зеленський. Його партія отримала більшість у парламенті, самостійно сформувала уряд. У церкві Московського патріархату покладали й покладають високі надії на президента. В УПЦ (МП) вважають, що за Зеленського вони заживуть як за Януковича й будуть господарями життя. Наче й не було війни на Донбасі, анексії Криму та духовної підтримки УПЦ (МП) всіх цих процесів.

Церковники хочуть повернути назад усі події, відіграти й обнулити все, що сталося. А коли виявляється, що нічого такого президент не обіцяв, вони пускають у хід маніпуляції. Наприклад, кажуть, що триває "політика Порошенка" у церковній сфері. Досить вдала маніпуляція, що добре працює. Адже не секрет, що прізвище п'ятого президента України для нинішніх мешканців Банкової – як червона ганчірка для бика.

Міністр культури Володимир Бородянський всього лише сказав, що непогано б дотримуватися чинних законів – його тут же записали в продовжувачі політики Порошенка. Тільки-но він сказав, що якось недобре закликати до невиконання або порушення законів, так його відразу записали в гонителі церкви.

Але апогею ця тактика досягла у зв'язку з конкурсом на посаду голови нової Держслужби з етнополітики та свободи совісті (читай релігії).

Читайте також: Новинський підготував церковний реванш

Там у фінал пройшли два кандидати: Андрій Юраш та Юрій Решетніков.

Перший – відомий український релігієзнавець, його знають за кордоном, він публікувався у провідних англомовних релігієзнавчих журналах. Із 2014 року працював у Департаменті у справах релігій і національностей. Він реально підняв роботу органу на високий рівень, розгріб завали від попереднього керівника. Відстоював інтереси України як на міжнародних майданчиках (в ОБСЄ, Раді Європи, на різних конференціях), так і не давав порушувати законодавство в Україні.

В УПЦ (МП) Юраша не люблять за те, що він не дав їм реалізувати свої забаганки. І це при тому, що він їм у 2015 році всіляко допомагав зберегти репутацію, давав необхідні поради, а також пропонував захист держави у відстоюванні прав на Донбасі й у Криму. У церкві гордо відмовили.

Другий кандидат – Юрій Решетніков. Теж колишній глава Департаменту по релігії, працював там за часів другого прем'єрства Юлії Тимошенко. Активний прихильник і лобіст УПЦ (МП).

Й ось, коли Юраш на конкурсі за всіма показниками обійшов Решетнікова, в УПЦ (МП) запустили цілий шквал публікацій. У всіх червоною ниткою раз у раз повторювалася ідея, що Юраш – креатура Порошенка у владі. Мета була зрозуміла: донести до Банкової, що Юраш – агент експрезидента. Знаючи ставлення шостого президента до п'ятого, це означало, що Юраш не буде допущений до посади. Навіть якщо виграє конкурс. Креативники УПЦ (МП) вирішили вдарити нового президента в найболючіше місце. Говорячи словами одного колишнього нардепа (нині покійного), "розвести як кошенят".

Але погляньмо правді у вічі. Насправді Юраш не є креатурою або людиною Порошенка. Просто Юраш працював на такій посаді, яка була у сфері особливої уваги п'ятого президента – релігійної. Будь на цій посаді хто завгодно, він би теж займався питаннями Томосу, перегістраціі статутів і з великою часткою ймовірності його б теж називали "агентом Порошенка".

Читайте також: ПЦУ визнають із неабиякою швидкістю, а УПЦ МП перетворюється на секту

Насправді ж Юраша призначив на посаду тодішній прем'єр-міністром Арсеній Яценюк. Знаючи непростий характер взаємин, які складалися між членами тодішньої коаліції, особливо смішно вважати Юраша "людиною Порошенка". Юраша радше можна назвати креатурою Яценюка, якому його порекомендував ексрадник прем'єра, а в той час голова парламентського підкомітету з релігії Віктор Єленський.

Тож усі численні публікації біляцерковних ресурсів, які ще й іще повторюють, що Юраш – ставленик Порошенка, не мають нічого спільного із дійсністю. Єдина їхня мета – спробувати дискредитувати в очах Зеленського Юраша, прив'язавши до нього асоціацію й ототожнення із Порошенком. І чим більше матеріалів вони продукують, тим ясніше видно їхню мету.

По суті ж дії Юраша нічим не відрізняються від дій міністра Бородянського. Що один, що інший виступають лише за дотримання чинних законів. Останній, до речі – особливо довірена особа Зеленського. Президент особисто запропонував Бородянському посаду міністра.

Замість висновку. Коли в церковників "підгорає" від нездійснених очікувань, вони починають шукати винного. Причому винного лише в тому, що вимагає дотримання законності. Потім вони його особистість штучно дискредитують, прив'язуючи до токсичної – в оточенні Зеленського – Порошенко. І думають, що ніхто цього не помітить.

Помітили. І хочемо сказати про це відкрито: ви, панове, брешете! А ті, кого ви хочете обвести навколо пальця, вам, на жаль, вірять.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube