Останнім часом надходить чимало інформації щодо взаємодії України та Росії в енергетичній сфері. Загалом, нічого дивного тут немає. Не зважаючи на військовий конфлікт, російський газ продовжує рухатися до Європи через територію України, та й на цьому, відверто кажучи, енергетична взаємодія теж не завершується. Хоча останнім часом з’явилися і нові "нотки" в енергетичних питаннях.

У Відні 28 листопада представники України та Росії провели переговори щодо "співпраці у газовій сфері". Про це повідомили в прес-службі Міністерства енергетики Росії. За даними відомства, у переговорах взяли участь міністр енергетики РФ Олександр Новак, глава Газпрому Олексій Міллер, міністр енергетики України Олексій Оржель, а також керівники Нафтогазу і компанії "Оператор газотранспортної системи України". Важливо, що це були перші двосторонні переговори України та Росії щодо газу з 2014 року.

Також цікаво, що за день до того прем’єр О. Гончарук встиг пообіцяти українцям відсутність підвищення тарифів на газ цієї зими. Все це є тим більш цікаво, якщо подивитися на ситуацію, яка зараз складається на ринку електроенергії. Варто нагадати, що 18 вересня Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, яким дозволила імпорт електроенергії з країн, що не є членами європейського Енергетичного Співтовариства. Автор цієї поправки голова комітету ВР з питань енергетики та ЖКГ Андрій Герус запевняв, що імпорт буде здійснюватись з Білорусі, проте вже 1 жовтня відбулась перша комерційна поставка електроенергії з Росії.

Читайте також: Россия использует против нас газ только потому, что мы это позволяем – Фурса

Фахівці галузі та орієнтовані на Європу політики активно роз’яснювали негативні наслідки імпорту російської електроенергії, в першу чергу наголошуючи на тому, що Росія дуже швидко займе значну частку нашого ринку. Ініціатор імпорту А.Герус наприкінці жовтня стверджував, що обсяг насправді буде незначний, бо імпортувати не так вже й вигідно. Проте, у листопаді середньодобовий обсяг імпорту російського струму збільшився майже втричі у порівнянні із жовтнем. Імпортована з РФ електроенергія в окремі дні листопада займала 15% нашого ринку в окремі дні його частка становила 15% нашого ринку. Погодьтесь, якщо б імпорт був невигідний, то він не займав би таку частку ринку.

Все це в комплексі нагадує дуже скоординований енергетичний тиск Росії на Україну, який покликаний, очевидно, знову "підсадити" нас на "газову голку", та, для вірності, дати нам "заковтнути" ще й наживку дешевої електроенергії.

Власне, у використанні Росією фактору енергоресурсів під час реалізації зовнішньої політики немає нічого нового. Росія традиційно тиснула подібним чином на Україну, використовуючи як "пряники" (знижки на газ), так і "батоги" (газові війни). До речі, подібним чином вона впливала не лише на Україну, формуючи за допомогою газу численне "лоббі" у країнах ЄС.

Найголовніше, що треба нам зрозуміти у всьому цьому, Росія ніколи не займається благодійництвом. Всі задачі, які вона переслідує, обмежуються посиленням власного зовнішньополітичного впливу на суміжних з нею територіях. Тут досить згадати, наприклад, дуже "вигідні" домовленості України та Росії, укладені ще президентом Януковичем у Харкові. Тоді ми обміняли "газову знижку" на пролонгацію базування російського флоту у Севастополі. Зрештою, це завершилося анексією Росією Криму та початком агресії проти України, де саме ця російська база послугувала першим форпостом для втручання.

Читайте також: Важливо не те, щоб газ був дешевим, а те, щоб він не був російським – Портников

При цьому, російське втручання часто носить багатоетапний характер, та починається з "дуже вигідних пропозицій" щодо економічної співпраці. Наприклад, з дуже дешевої електроенергії. Це важливо, бо, на відміну від газу, в Україні досить генеруючих потужностей, аби забезпечувати себе самостійно електроенергією. Далі, коли ти вже укорінився на ринку, можна переходити до геополітичного шантажу, в якому якісь  політичні поступки будуть мінятися на економічні преференції. Ну а далі, коли плацдарми будуть підготовлені, можна буде і далі наносити політичні або військові удари.

Дивно, що тепер, після років обговорення російської гібридної агресії, у нас настільки необачно кидаються у прірву "економічної співпраці" з країною-агресором. Ну не може бути такої "співпраці", бо вся зовнішньоекономічна діяльність Росії по відношенню до України – це теж засоби "гібридної війни", що покликані ослабити нас зсередини, внести розкол у суспільство, деморалізувати його, підірвати економічні підвалини його існування. Чекати якихось "скидок" від агресора – дуже небезпечна гра, що може завершитися лише кризами, падінням довіри до Уряду та інших владних інститутів, та, зрештою, черговим етапом агресії.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube