Колись Голда Меїр, легендарна політикиня і одна зі засновниць держави Ізраїлю сказала чудову фразу, що залишається актуальною досі: "Я не знаю, чи жінки кращі, ніж чоловіки. Але знаю, що ми не гірші".

Світовий досвід діяльності сектору безпеки і оборони вже довів справедливість слів Голди Меїр. 92% країн-членів НАТО відкрили всі військові спеціальності та посади для жінок. Ще у 1985-му це зробила Норвегія, і в 2015 році – США, пише у своєму блозі на сайті "Новое время" народна депутатка Марія Іонова.

Рубікон стереотипів

Після зняття низки обмежень в Збройних силах України вже маємо жінок-водолазів, рятувальниць від хімічних заражень, кінологинь, снайперок та представниць низки інших професій, що раніше були заборонені.

Більше того, ці зміни часто легалізували уже дійсну зайнятість жінок на цих посадах, але "на паперах" їх вимушено оформлювали за військовим каноном по-іншому, записуючи максимум у бібліотекарки чи кухарки.

Читайте також: Членкиня і психологиня, або Слова, від яких розриває

Саме через такі ґендерні стереотипи та подвійні стандарти жінкам треба удвічі більше і якісніше працювати, щоб довести право робити справу, де традиційно домінують чоловіки. Крім того, поширене таке явище як подвійне покарання для жінок у вигляді осуду колег/суспільства і за те, що зробила, і за те, що не зробила. Згадаймо, як в одній і тій же ситуації, коли жінка-керівниця проявила строгість – то вона амбітна стерва, а коли поблажливість – надто м’яка, щоби керувати.

Очікувати, що чоловік за замовчуванням готовий до військової справи лише через те, що чоловік – стереотипно, так само як і те, що кожна жінка від народження вчителька. Чоловіки та жінки не є монолітними групами. Більш того, сучасні дослідження стверджують, що розбіжності між потребами різних груп жінок можуть бути більшими, ніж між потребами чоловіків та жінок.

Те ж саме щодо груп чоловіків. Потреби працевлаштованої жінки зі сімейними обов’язками у місті дуже відрізнятимуться від потреб сільської жінки з етнічної меншини та обмеженими можливостями. Готовність до будь-якої професії чи посади визначається не статтю, а низкою взаємопов'язаних умов – мотивацією, освітою, досвідом, соціалізацією тощо.

Соціалізація особистості відбувається протягом усього життя – в сім'ї, садочку, школі, вузі, на місці роботи. Скрізь є ґендерні стереотипи, які впливають на формування норми поведінки, соціальної ролі. Так формуються поширені норми маскулінності для чоловіків: захисник, годувальник, не плаче і не танцює. А також норми фемінності для жінок – берегиня, рятувальниця, терпляча.

Та дослідження доводять, що від суспільних ґендерних стереотипів потерпають і жінки, і чоловіки. На думку жінок, вони зіштовхуються з викликами, про які чоловіки не зовсім і знають: виконання домашніх обов’язків, виховання дітей, баланс між роботою та сім'єю, фінансова залежність, дискримінація, турбота про здоров’я всієї родини, відсутність поваги, емоційне виснаження, догляд за красою тощо. Чоловіки до своїх викликів відносять виконання ролі годувальника, фінансову напругу, ґендерні стереотипи, як зробити жінку щасливою, табу на прояв емоцій, виснаження тощо. Такі дані наводить тогорічне Національне опитування з питань рівності між чоловіками та жінками України.

Відмовитись від старих кліше

Як долати бар'єри та реалізовувати політику рівних можливостей для чоловіків та жінок, слід говорити на вищому політичному рівні. Зокрема і про виклики перед забезпеченням рівної та значущої участі жінок у секторі безпеки і оборони. А також однакового доступу до навчання на усіх рівнях, збільшення представництва жінок на керівних посадах, формування інституційної культури ґендерної рівності, а також розуміння рівності прав та обов’язків. Слід зважати на гендерну складову на всіх рівнях, а також при реформуванні. Щоб ці процеси були не паралельними лініями, що не перетинаються, а пазлами однієї картини.

Читайте також: 8 березня – вольна грамота раз на рік

Коли заходить про більш значущу участь у всіх сферах діяльності, часто постає питання про переваги жінок. І їх ціла низка.

Економічні – стрімке зростання ВВП на 5% у США, 9% в Японії та більше 20% в Індії, Пакистані та інших країнах Близького Сходу та Північної Африки, згідно з дослідженням МВФ «Економічні переваги у зв’язку з ґендерною інтеграцією».

Безпекові – вища ймовірність дотримання мирних угод на 35% з тривалістю щонайменше 15 років, якщо у цьому брали участь жінки, а також нижчий рівень ризику збройного конфлікту, коли у парламенті 35% жінок. Краще виявлення випадків ґендерно зумовленого насильства.

Також уже можемо говорити про запит на рівність від українського суспільства, що починає посилюватись. Згідно з національним опитуванням 2018 року, 81% жінок і 73% чоловіків зазначають, що питання рівності статей є для них важливим. Серед чоловіків 81% вважає, що жінки повинні отримувати рівну з ними зарплату за роботу однакової цінності, 74% – що жінки можуть бути такими ж потужними лідерами громад, а 73% – що жінки повинні мати рівні шанси участі в політиці з чоловіками, згідно з відповідним дослідженням Фонду народонаселення 2018 року.

Водночас важливо не надто захопитись та не потрапити у пастку постійного пошуку виправдання участі жінок у тій чи іншій сфері, де традиційно домінують чоловіки. Бо питання, а що дає участь чоловіків у секторі безпеки і оборони, приміром, сприймається досить дивно. Сподіваюсь, ми в процесі розвитку ґендерної політики, та швидко дійдемо до того моменту, коли і питання, що дає участь жінок у секторі безпеки і оборони, теж дивуватиме. Бо це право жінки – вільно обирати професію та місце роботи.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube