Чомусь так заведено, що новорічні свята – це час підсумків і сподівань. Хоча, підсумки можна робити, тільки порівнюючи їх з нашими очікуваннями. Потім вони породжують нові очікування, й так по спіралі до безкінечності, пише психологиня Тіна Берадзе для ВВС News Україна.

Життя не бізнес, в ньому немає звіту за рік і чіткого плану. Наші надії і очікування рухають його вперед. Воно тече постійно і завжди ховається у маленькому проміжку між минулим і майбутнім.

Перший раз в житті я зателефонувала клієнтам і сама запросила їх на сеанс. Рішення влаштувати сеанс групової психотерапії визріло несподівано, але виникло воно тому, що я уявляла собі наслідки новорічних свят.

Я розуміла, чого варто очікувати за місяць, тому що це повторювалося щороку, як тільки він ставав новим. Власні очікування моїх клієнтів приводили їх до мене.

Реальних кандидатів виявилося всього двоє. Двоє абсолютно різних і незнайомих людей, яких об'єднували душевні проблеми, розчарування і одночасне перебування на моєму дивані. Вони настільки по-різному ставилися до майбутніх свят, що могли навіть допомогти один одному

Вона – молода, красива і завзята, як Снігуронька. Під Новий рік вона очікування справедливості, взаємодопомоги, подяки, удачі і щастя. І все разом дуже підсилювалось і оточуючими, і шумом реклами.

Читайте також: Як пережити Новий рік і подолати передсвятковий сум – поради психологині

Щороку вона чекала дива і настільки розчаровувалася у своїх очікуваннях, що пропускала ту мить, коли диво ставалося.

Позитивні очікування і вселенські закони притягування чогось хорошого діють тільки щодо себе. Вони дають психічний тонус. Коли вони стикаються з очікуваннями інших людей, виникає конфлікт.

Виходить, що перемагає той, хто сильніше, краще і натхненніше чекає на щось.

Мається на увазі, що головна мета всього життя полягає у передбаченні наших бажань і "виправдуванні" наших очікувань. На цьому ґрунті проявляються нездійсненні бажання, невиправдані очікування, непідкріплені амбіції і неодмінно з'являються розчарування, які б'ють по психіці сильніше і ранять глибше, ніж визнання наших власних помилок і обмежень.

Саме від цього розчарування, яке в перших числах березня щорічно виливалося у затяжну депресію, я хотіла вберегти її цього разу.

Він – вже зрілий і досвідчений у життєвих питаннях, був не здатен відчути щастя, оскільки не міг позбутися негативних очікувань. Він був майстром поганих прогнозів, провидцем бід і нещасть. Відчуваючи душевний підйом, йому було досить подумати, що це ненадовго і з досвіду згадати про різні біди та невдачі, як відчуття щастя зникало відразу ж.

Воно зникало не тому, що зникали зовнішні умови, а лише від очікування, що це скоро закінчиться.

Тому він перестав чекати на щастя. Сам факт настання Нового року і такі як вона викликали у нього сум, роздратування і тривогу. Якби він міг, він би із задоволенням скасував новорічні свята і викрав би Різдво.

Я ніколи не питаю: "Що ви очікуєте від нашої роботи?", Оскільки я не можу, як в казці, обмежити кількість бажань, де від мене очікують на допомогу.

Виконане бажання призводить до нового очікування.

Неправильне очікування – це психічно дуже небезпечний феномен, так само як і занижена оцінка власних можливостей.

Необґрунтовані очікування призводять до розпачу, розчарування і значно погіршують якість життя.

Я можу лише здогадуватися, чому вони погодилися на зустріч.

Але прийшли обидва. Швидше за все, за щастям. Тому довелося відразу розставити очікування по місцях: "Моя мета - ваш душевний комфорт, а щастя шукайте самі. Моє завдання, щоб ви його не чекали, а відчули, коли воно прийде".

Наші очікування – це психологічний коктейль з наших надій, віри, цінностей, світогляду, комплексів, страхів, минулого досвіду та інших, свідомих і несвідомих душевних інгредієнтів.

Як не дивно, наші власні очікування і визначають, наскільки ми щасливі або нещасні. Для того, щоб мати право очікувати, необхідно бажання, визначити мету, прийняти рішення, зробити дію.

Новий рік – це найбільш благодатний час, коли ми порушуємо цей ментальний ланцюжок. Підбиваємо несвоєчасні підсумки і сумуємо про те, що не можна змінити. Наповнюємося порожніми надіями і радіємо з того, що ще не відбулося.

Саме в цей час ми стрибаємо до очікування того, що цей рік нам "принесе". І коли до 8 березня розуміємо, що рік у 2020-й раз нічого нам не приніс або приніс не те – починаються душевні проблеми і наплив клієнтів до мого офісу.

Ми потрапляємо у пастку очікування і помилково сприймаємо наше очікування як обіцянку від світу, від самого життя.

Коли наші очікування не виправдовуються, ми відчуваємо, що не отримали обіцяного і нас просто "кинули", тільки тепер вже у всесвітньому масштабі.

Казус очікування в тому, що ми очікуємо на щастя. Посилено чекаємо, коли воно настане, але саме тому воно не настає.

Світ навколо постійно змінюється, наступної миті все вже зовсім інакше, обставини зовсім інші, ніж були секунду тому.

Потрібно чекати не щастя, а миті, коли очікування будуть збігатися з життєвими обставинами, які ми самі створили. Тому немає сенсу чекати на щастя. Щастя – це момент, коли життя збігається з щирими очікуваннями. Це своєрідний оргазм на психічному рівні, коли все сходиться і час зупиняється, коли минулі і майбутні події не мають значення.

Вона не відчувала цей момент, тому що чекала всього і відразу, і світ навколо не міг наздогнати її очікування. Моментів щастя може бути багато, не потрібно чекати одного великого постійного щастя і підіймати планку дуже високо. Це зручний, але заборонений прийом, який дозволяє втілиться очікуванням на невдачу. Як у більярді, найскладніше зробити вірний удар, ніж спробувати складний трюк. Немає очікування, що він вийде, відповідальності менше, але і шансів теж.

Вона сподівалася на удачу і вірила у гороскопи, замість того, щоб рухатися назустріч своїм очікуванням. Удача – похідне від правильного очікування, віри. Коли підготовка зустрічається з можливістю – нам щастить. Фортуна – не просто подарунок долі, це правило життя. На неї не можна підписатися, забронювати або вирахувати. Це просто психічна зона, в якій наші очікування і дії збігаються з життєвими законами.

З ним таке відбувалося часто, але він не міг залишитися в цьому моменті, у нього постійно виникали нові очікування реальності, яка настане за хвилину.

Він сумнівався у своїх можливостях у створенні щастя, тому весь час забігав вперед. Йому щастило, але він очікував негативних подій, і коли вони ставалися, то не приносили радості і отруювали мить.

Читайте також: Не допускайте этих ошибок: каким должен быть новогодний корпоратив с коллегами

Звичайно, потрібно очікувати дива, щоб бути до нього готовим, коли воно станеться.

Але чекати його потрібно від самих себе, а не від мене, астрологів чи Нового року.

Мрії збуваються, чудеса трапляються, але ми створюємо їх самі. Якщо життя і очікування не сходяться у щастя, немає причини впадати у відчай. Щастя – дуже рідкісне явище, але завжди є можливість скоригувати очікування і зробити життєві кроки.

Вони довго сперечалися і майже забули про моє існування. Багато в чому ці двоє доповнювали один одного. Йому було досить заразитися її позитивними очікуваннями, їй – позичити його удачу і зробити крок назустріч своєму щастю.

Тепер я з трепетом чекала на Новий рік. Під саму завісу старого пролунав дзвінок: "З Новим Роком!", – дзвінко лунав голос Снігуроньки із загадковою інтонацією. "Зараз передам слухавку Йому ...", – прощебетала вона. "Зі святом", – лаконічно пробасив він. Ніхто не застрахований від несподіванок. "З Новим щастям ...", – звідкись із підсвідомості проговорила я, мабуть, повірила, що щастя дійсно нове і воно – зараз. З кожним ударом годинника його ставало більше, воно заповнювало кожну мить.

Передзвін годинника зупинився, настала несподівана непомітна пауза перед вибухами феєрверків. Напевно, для них вона тривала вічно.

Все зійшлося, час зупинився. І я обережно повісила трубку, щоб не злякати маленьке диво, коли у двох людей момент в житті збігається з очікуванням.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube