Кілька днів в Ірані проходили протести через збитий український літак. На вулиці вийшли сотні людей, обурені тим, що спочатку Іран заперечував, що збив літак, в якому загинули багато іранців.

35-річний Хадіс з Тегерана (ім'я змінено) розповів ВВС News Україна про те, чи безпечно протестувати в Ірані та які там особливості життя. Чоловік після еміграції ділиться своїми думками.

Статися може будь-що

"Я думаю, що у порівнянні з Україною, життя в Ірані – більш складне. Жити там – це щодня мати стрес. Ви не маєте жодної гарантії, що у вас є майбутнє.

Труднощі можуть виникнути навіть з базовими потребами – їжа і дах над головою. Саме тому іранці завжди намагаються збирати гроші.

В Ірані будь-що може статися з будь-ким і будь-де. Вас можуть пограбувати, можуть побити, у вас можуть виникнути проблеми, бо ви просто йдете вулицею поруч з людиною іншої статі, бо ви просто виглядаєте інакше, не достатньо нормально для когось з людей, які мають сильні релігійні погляди.

Побачення – під забороною

Наприклад, щоб піти на побачення з дівчиною, мені доводилося зустрічатися з нею таємно далеко за містом. Тому що ви просто не можете з'являтися на вулиці разом, якщо ви – неодружені.

Читайте також: Тегеран здивував усіх. Чи покарають винних у катастрофі?

Якось ми їхали в машині в горах і нас зупинили. Ми були змушені прикидатися, що одружені, але забули свідоцтво про шлюб. На щастя, після довгих співбесід з кожним з нас окремо про наше життя і нашу родину, вони нам повірили. Інакше – ми мали б величезні проблеми.

Але особливо дуже травматичним для мене було відчуття постійної небезпеки, що тебе можуть пограбувати будь-де, куди б ти не пішов.

"Я хотів свободи"

Моєю основною причиною емігрувати було бажання мати свободу. Там я постійно почувався у небезпеці, там я відчував, що не маю майбутнього.

Я намагався більше працювати, але якість мого життя лише погіршувалась. Я вже був одружений, а жінки зазвичай не працюють, тому я мав працювати за двох.

Знайти роботу в технічній сфері було легко, але менеджерами більшості моїх проєктів були не професіонали, а люди, які були на війні. Вони мають привілеї в Ірані, так заведено.

Я не дотримувався суворо всіх релігійних правил – наприклад, заборони на алкоголь, насолоджувався життям, грав рок-музику, ми навіть мали свій гурт.

Я приховував свої хобі, був дуже обережний з тим, що і де я говорю. І я досі маю бути обережним.

Шлюб, як тягар

Однією з найгірших речей в Ірані є шлюбне законодавство. Більшість чоловіків мають підписати так званий "Mahr", дорогий подарунок, який, розлучаючись, чоловік гарантовано має віддати дружині. Він може коштувати дуже великих грошей.

Молоді закохані, без досвіду стосунків, часто готові побратися, думаючи, що це буде назавжди. Але ж ми знаємо, що це не завжди так.

Іноді жінки зловживають цим законом і вимагають при розлученні від чоловіка величезних грошей. Якщо у чоловіка грошей немає, його можуть відправити до в'язниці.

Кажуть, що іранські в'язниці зараз переповнені людьми через порушення "Mahr". Це ще одна причина для багатьох іранських чоловіків стати біженцями в інших країнах.

Я думаю, що зайве говорити, що такі речі, як права людини, гендерна рівність, свобода сексуальності, не існують в Ірані. Хоча багато звичайних людей живуть за цих обставин нормально.

Версії про літак

У протестах в Ірані я ніколи не брав участі, бо завжди боявся за своє життя. Я проходив повз, але бачив цю війну на вулицях.

Читайте також: В Ірані заявили про затримання підозрюваних у збитті українського літака

Люди в Ірані, особливо ті, які виходять на протести, не вірять у версії про випадковий удар ракети в літак. Тому в суспільстві виникло чимало припущень.

Більшість версій, про які я чув, стосуються того, що офіційний Іран збив літак через іранців, які були на борту.

Хтось каже, що у літаку був охоронець вбитого генерала Сулеймані з дружиною, який міг передати США якусь важливу інформацію.

Хтось говорить про інженерів, які працювали над атомними проєктами Ірану та Росії. Мовляв, вони тікали з країни і через це могли стати ціллю, бо володіли якоюсь важливою інформацією про ядерну програму Ірану.

А є чутки про чотирьох заарештованих людей, які мали летіти, але було важливо зберегти їх живими.

11 січня Іран офіційно заявив, що "Боїнг" української авіакомпанії МАУ "ненавмисно" збили, адже іранські військові сприйняли його за ворожий об'єкт.

Генштаб збройних сил Ірану заявив, що причиною трагедії став людський фактор. Через напругу у відносинах з США іранські військові "були у стані найвищої боєготовності".

Там пообіцяли, що всі причетні будуть притягнуті до відповідальності.

На протести виходять переважно студенти та рідні людей, які загинули в авіакатастрофі. Основна причина – люди втомилися від брехні уряду та режиму диктатора. Але протести поступово спадають".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube