Новина, що населення України скоротилась до 37,3 мільйонів, створила хвилю думок про стимулювання народжуваності. Як зазначив в нещодавній редакційній статті британський щотижневик The Economist, популярність цієї ідеї стрімко зростає в старіючих країнах: "Новий наталізм є найбільш вираженим у Східній Європі, де планові показники продукції малюків замінили собою планові показники продукції тракторів; на одному з заходів прем'єр Хорватії хвалився, що жінки його країни народили на 900 хорватів більше, ніж торік".

Тим часом, найцікавіша статистика 2020 року щодо нашого населення почне збиратись навесні і ймовірно буде оголошена до кінця року. Це – черговий замір якості (а не кількості) людського капіталу. У 2017 році Світовий Банк почав порівнювати країни за Індексом людського капіталу (ІЛК). Цей індекс має значення від 0 до 1, і вимірює, який відсоток потенційної економічної продуктивності залишиться у народжених сьогодні дітей, коли їм виповниться 18 років, пише спеціально для НВ.Бізнес заступник Міністра фінансів Юрій Джигир.

Читайте також: Перепись Дубилета: реальная статистика или подсчет на скорую руку

Індекс намагається врахувати ті основні ризики для економіки, з якими стикається населення країни, враховуючи стан системи охорони здоров’я, освіти та соціального захисту, і, опосередковано, – сприятливість цій меті культурного та медійного простору.

Для того, щоб народжена сьогодні дитина цілком зреалізувала свій економічний потенціал, вона повинна, по-перше, вижити.

По-друге, отримати такий старт у ранньому дитинстві, що розвине достатні фізичні та когнітивні здібності для сучасної освіти.

По-третє, вона має отримати достатньо років якісного навчання, що підготує її до викликів нової технологічної доби.

Нарешті, вона має зберегти здоров’я і шанс прожити свої продуктивні роки активно і творчо.

Читайте також: Власти трезво оценили демографический потенциал страны. Но такая оценка не может заменить полноценную перепись – эксперт

За першим заміром у 2018 році, ІЛК України був оцінений на рівні 0,65, що відповідало 50-му місцю в світі. Станом на той час, наше населення могло розраховувати лише на 65% продуктивності через 18 років. Це було значно нижче, ніж у Центральній Європі, Балтії, нижче від Казахстану та РФ.

Зростання народжуваності, і кількості населення в цілому, є безперечно важливим – і для ВВП, і для пенсійної системи. Але економічне майбутнє визначатиме не лише те, скільки нас, але і те, на що ми здатні фізично, розумово і світоглядно. Наскільки сильну екосистему розвитку людей ми змогли побудувати як суспільство.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube