Російські чиновники та пропагандисти розпочали черговий історичний конфлікт. Цього разу не із Польщею чи Україною, а з Естонією. Сторіччя підписання Тартуського мирного договору між Росією та Естонією стало приводом для протилежних оцінок.

Якщо для Естонії підписання Тартуського мирного договору – подія, яка підтвердила початок її державності, то для Кремля цей документ – папірець, який нічого не означає". 

"Тартуський мирний договір був, є і завжди залишатиметься свідоцтвом про народження Естонської держави. І він діє. Естонія не приєдналася добровільно до Радянського Союзу. Нас окупували", – стверджує президентка Естонії Керсті Кальюлайд.

Читайте також: Портников: Той, хто каже "какая разница" – ворог і Путінів союзник

"Фальсифікація історії з боку Росії, при запереченні анексії Естонії, означає виправдовування політики сфер впливу й політики насильства тоталітарних режимів, і Естонська Республіка засуджує це", – говорить міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу.

"Мабуть, криза розвитку – нічим залучати електорат", – відповідає офіційна представниця російського МЗС Марія Захарова.

Росія готова сприймати історію тільки тоді, коли вона їй вигідна. Тартуський мирний договір підписав навіть не Радянський Союз. Його підписала Радянська Росія – та сама республіка, яка 1922 року увійшла до СРСР, а 1991-го – із нього вийшла. Естонію після окупації приєднали не до Росії, а до Радянського Союзу. 1991 року Держрада СРСР, одним із членів якої був і президент Росії Борис Єльцин, одноголосно визнала відновлення незалежності балтійських країн. Здавалося б, яка проблема сьогодні може бути з угодою, підписаною сто років тому – якщо Росія та Естонія продовжують існувати як незалежні держави?

Читайте також: Путін демонструє, що брехати можна навіть правдою

Але путінська Росія проблему має. По-перше, Кремль тепер не хоче визнавати самого факту окупації балтійських країн. Визнання цього факту зовсім інакше демонструє роль Радянського Союзу у Другій світовій війні, нагадує про те, як Сталін і Гітлер ділили Європу. По-друге, вже після окупації Естонії частина території цієї країни була передана від Естонської РСР РРФСР – та й так у складі Росії залишилася.

Естонія на цю територію не претендує, але про сам факт передачі земель не забуває. І тут виявляється, що для російських чиновників, які так люблять поговорити про "сакральність" анексованого Криму, така пам'ять – просто образа.

У результаті будь-який ювілей будь-якої історичної події, пов'язаної із державністю Естонії, обертається полемікою між Москвою та Таллінном, і жоден із договорів про кордон між двома країнами – а їх за останні десятиліття підписували вже двічі – так досі і не ратифікували парламенти обох країн.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube