Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що польська влада відстоюватиме правду й історичну пам'ять.

Моравецький – один із польських керівників, політиків, громадських діячів, журналістів, які відреагували на резонансні заяви президента Росії Володимира Путіна. Російський президент, як відомо, знову спробував перекласти на Польщу відповідальність за розв'язання Другої світової війни – тієї самої війни, яку почали спільно Адольф Гітлер і Йосип Сталін. 

Читайте також: "Зійтися десь посередині" не вийде: відчайдушна спроба втечі Зеленського приречена на фіаско

Тієї самої війни, у якій Кремль досі не хоче визнати сталінський режим співучасником гітлерівського – принаймні в питанні про знищення Польщі. Тієї самої Польщі, яку після її окупації голова радянського уряду В'ячеслав Молотов назвав "потворним дитям Версальського договору". Погодьтеся, це не те ж саме, що "возз'єднання українського та білоруського народів".

Прем'єр-міністр Польщі впевнений, що без історичної правди немає майбутнього. І в цьому він має рацію, Держави, які не розуміють, навіщо вони взагалі існують, рано чи пізно зникають із політичних карт і стають територіями інших країн. Це усвідомлюють Моравецький та інші польські політики. І це чудово розуміє Путін. А в Україні цього багато хто не розуміє – і в політичному істеблішменті, і в суспільстві. Інакше ми не перебували б у тій ситуації, в якій опинилися сьогодні.

Інакше не чули би постійних розмов про те, що не потрібно "нав'язувати" своїм співвітчизникам їхню власну мову, що кожен регіон може мати своїх героїв, що немає нічого страшного в тому, що в одній частині країни поважають тих, хто боровся за те, щоб Українська держава виникла, а в іншій – тих, хто служив її ворогам і робив усе можливе, аби її ніколи не було.

Читайте також: Режим Зеленського веде нас в УРСР 2.0 – думка

Не живімо ілюзіями. Регіони, які залишатимуться в контексті радянської, пострадянської – а це означає російської історичної пам'яті – рано чи пізно стануть частиною російської держави. Більш того – і це прекрасно демонструють результати президентських і парламентських виборів торік – ці регіони й іншим не дадуть розвиватися як частинам суверенної держави. На країну-інваліда державу перетворює аж ніяк не тільки чужа окупація. На країну-інваліда державу перетворює чужа політична, історична, культурна традиція – у чому б вона не виявлялася.

Для російської влади історична пам'ять – така сама зброя, як танки і газ. Ось чому для Кремля є такими важливими свої та проросійські телеканали, ось чому є таким важливим контроль над освітою та свідомістю молодих людей. Ось чому ще нічого не вирішено із позицій самого існування України.

Тому що люди, що говорять "какая разница" – це і є її найголовніші вороги і найголовніші союзники Путіна.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube