Заступник міністра закордонних справ Росії Олександр Грушко заявив, що для проведення нової зустрічі в нормандському форматі необхідно побачити результати попередніх домовленостей. Отже, у Москві перейшли до тієї ж самої тактики, яку застосовували перед проведенням саміту в Парижі, пише Віталій Портников для "Еспресо"

Тоді Володимир Путін вимагав "домовитися перед домовленостями" – і Москва фактично блокувала проведення саміту й відкладала його доти, доки Путін не повірив, що Володимир Зеленський піде на значні поступки. Так, цих значних поступок на самому саміті домогтися не вдалося. Однак тепер у Москві по суті знову намагаються схилити українського президента до тих самих поступок.

Читайте також: Небезпечна ілюзія прохача Зеленського спонукає Путіна посилювати тиск – Портников

Головна проблема відсутності прогресу у виконанні Мінських домовленостей, на думку Грушка – "відсутність будь-якої готовності Києва до нормального діалогу з Донецьком і Луганськом". Це зовсім не те, про що домовлялися в Парижі. Однак те, до чого Путін намагається схилити українських президентів – спочатку Порошенка, а тепер Зеленського – із першого дня окупації Донбасу. Розмовляти з найманцями! Визнати, що Росія – не окупантка, а посередниця! Це одне з найважливіших завдань Путіна. І зараз Москва переконуватиме Зеленського, що без такого "діалогу" новий саміт узагалі не відбудеться.

Виконання всіх інших домовленостей здебільшого залежить від Кремля. Москва не зацікавлена ​​у припиненні вогню на Донбасі. Якби була зацікавлена – обстріли української території давно вже припинилися б і без домовленостей у Парижі. У Кремлі не поспішають із новим розведенням військ, хоча саме розведення – і це теж потрібно зрозуміти – має переважно косметичний характер і серйозним чином не впливає на позиції сторін. Москва блокує розширення мандата місії ОБСЄ, хоча домовленості про можливість цілодобового спостереження вважали одним із небагатьох досягнень саміту в Парижі. Ну й обмін – він завжди залежить від Путіна, тільки від нього.

Читайте також: В Україні – епоха жириновських: Портников назвав єдиний шанс на порятунок

Що дійсно залежить від Києва – так це імплементація формули Штайнмаєра до українського законодавства. Але зараз Зеленський – якби й хотів – не може нічого зробити навіть для демонстрації готовності до здійснення такого кроку. Український парламент усерйоз і надовго "заблокований" земельним законом. І навіть після того, як розгляд цього законодавства завершиться – а це може статися вже після початку запланованої дати саміту – немає ніяких гарантій, що для горезвісної імплементації вистачить голосів.

Все це означає, що в Путіна – простір для шантажу. І він може схиляти Зеленського до нових і нових поступок – поки український президент не зрозуміє, що його російський колега не збирається припиняти війну й повертати Донбас і Крим. Що мета Путіна – захоплення України, а не компроміс із Зеленським. І для того, щоб розмовляти з Путіним на рівних, цю просту істину потрібно для початку просто усвідомити. Це і стане першим кроком Зеленського до власного політичного одужання – і, можливо, такий крок змусить і необачних прихильників президента України переміститися до реального світу із країни телевізійних чудес.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube