З 1 квітня має стартувати другий етап медичної реформи. Йдеться про поліклініки, районні, обласні та спеціалізовані лікарні. Що менше часу залишається до запуску, то гостріше постають питання – чи готові до цього медзаклади, яку допомогу отримає пацієнт з 1 квітня і за яку ціну?

Трансформація первинної ланки медицини, що включає терапевтів, сімейних лікарів і педіатрів, стала першим етапом реформування медичної системи в Україні. Хоча вважається, що 70% звернень пацієнтів мають вирішуватись саме на первинці, в українських реаліях чимало хворих звертається одразу до вузьких спеціалістів, і таким чином вторинна меддопомога бере на себе значну частину навантаження. Саме тому реформування спеціалізованої медичної допомоги, без перебільшення, стане найбільш соціально чутливою реформою з усіх, що відбулись в Україні за роки незалежності, пише Михайло Загрійчук у блозі для НВ.

За планом реформування передбачено створення госпітальних округів, до яких увійдуть по 3−5 районів, і кожен такий округ обслуговуватиме ЛІЛ – лікарня інтенсивного лікування, замість нинішніх районних лікарень. При розробці такої схеми виходили з того, що більшість районних лікарень нині недозавантажені, тобто, для них просто не вистачає пацієнтів, а фінансуються вони від кількості ліжкомісць.

Читайте також: Медреформу готуються згортати. За місяць до початку

Тому реформою передбачено, що краще доправляти хворого в інший район до високотехнологічного закладу, оснащеного усім необхідним і укомплектованого фаховими лікарями, ніж намагатись його лікувати у місцевій районній лікарні, яка хоч і ближче розташована, але майже нічим не забезпечена.

Ніби логічно, але якщо не врахувати усіх реалій, на практиці конструкція розлітається, як картковий будиночок.

Фізична доступність лікарень. Якщо відірватись від "паперового" планування і проїхатись сільськими дорогами, стає очевидно, що для хворого і його рідних дістатися в інший район за 60−80 км буде справжнім випробуванням. Навіть зараз далеко не кожен, особливо, якщо це людина похилого віку, може доїхати за 8−10 км до районної лікарні. Як швидко зможе приїхати медтранспорт на виклик і доправити хворого до лікарні? Як родичам хворого відвідувати його у стаціонарі, щоразу долаючи відстань туди й назад? На ці питання поки що немає відповідей.

Фінансування медпослуг:. Запланована трансформація передбачає зміну механізмів фінансування: якщо досі, як уже йшлось вище, лікарні фінансувалися за кількістю ліжкомісць, то з 1 квітня отримуватимуть кошти від НСЗУ за кожну надану послугу.

Читайте також: Недитячі ігри навколо законопроєкту про лікування підлітків

Однак, ціни на ці послуги, що були нещодавно оприлюднені МОЗ, спричинили палкі дискусії в професійних колах. Оскільки в перерахунку на прогнозовану кількість послуг, що будуть надані тим чи іншим медзакладом, вони не забезпечать достатнього фінансування не те що для розвитку лікарні, для підвищення кваліфікації лікарів, для оновлення устаткування, а взагалі ставлять під сумнів виживання медзакладу. За оприлюдненим МОЗ прейскурантом, наприклад, лікування інфаркту становитиме близько 16 000 грн. Тоді як кожен фахівець знає, що воно обходиться лікарні набагато дорожче. Ці кошти мають покрити як зарплати, так і решту поточних витрат.

Медична реформа має поліпшити становище і пацієнтів, і лікарів. Зараз середня зарплата хірурга становить до 6 тис. грн, медсестри – трохи понад 3 тис. (для порівняння, касирам і вантажникам в оголошеннях про роботу пропонують від 10 000 грн). Будемо об'єктивні - навіть підвищення у два рази не вирішить проблеми. Розвинуті країни світу одна за одною спрощують умови роботи для українських лікарів, і при хронічному недофінансуванні галузі, "традицію" якого в Україні продовжено і цього року, кваліфіковані молоді фахівці просто виїдуть за кордон.

Ситуацію ще можна виправити, якщо підійти до питання обдумано. Як відомо, у березні 2019 року був запущений пілотний проєкт з реформування вторинної ланки в Полтавській області. Він показав усі ризики, про які йдеться вище. Якщо продовжити експеримент в Полтавській області, запустити реформу в кількох інших областях, проаналізувати усі отримані результати, ми матимемо шанси провести справжню, а не косметичну реформу, в центрі якої будуть лікар і пацієнт.

Медицина – це сфера, у якій немає неважливих нюансів! І якщо проігнорувати бодай найменший з них, наслідки можуть бути непередбачуваними. А це – здоров’я багатьох тисяч наших співвітчизників.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube