Грандіозний діапазон особистості: яким усе-таки множинним і складним є Шевченко
Тарас Шевченко біля Червоного корпусу Київського університету. Фотокопія фрагменту картини, написаної олією у 1980-х рр.
Куліш про Шевченка (про їхню першу зустріч):
"Тогда не носил он усов и в его лице было много женственного".
Інші характеристики: "очаровательно-веселый и беззаботный голос", "безладдя щодо речей, учинків і слів".
Читайте також: Шевченко завжди був і залишається з українцями
Петров-Домонтович пише, що для "аристократа" Куліша Шевченко був просто надто "богемним". Надто "гайдамакою".
Отже, ось такий наш Кобзар. "Жіночий", "безтурботний", "безладний", "богемний". "Низовий" козак проти "городового" Куліша (якщо так, то "Чорна рада" є ще й романом проти Шевченка).
Але: яким усе-таки множинним і складним є Шевченко! Як помилково його "канонізувати"/каструвати в одноманітних пам'ятниках, бронзових чи уявних.
Читайте також: Маємо зробити так, аби Лесі Українки було багато, а її голос чули звідусіль
І яким усе-таки грандіозним був діапазон його особистості – від "женственного" і "очаровательно-веселого" – до грізного та гнівного. Від легкості й навіть легковажності – до глибини та прірви. Від Моцарта до Dies Irae.
Зрештою, у Моцарта теж є Dies Irae.
Шевченко-як-Моцарт.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
