MENU

Росія розв’язала світову нафтову війну з метою підірвати та виснажити конкурентів, але сама ризикує впасти її жертвою

1045 1

Нафтова війна

Росія стала на шлях довгої боротьби, і чим вона для неї завершиться однозначно спрогнозувати непросто.

Росія сказала "ні" угоді ОПЕК+ та розв’язала світову нафтову війну з метою підірвати та виснажити конкурентів, але ризикує впасти її жертвою ще більше, ніж заокеанські видобувники сланцевої нафти, пише Олександр Мішин в блозі для ТСН.

Перші жертви "чорного понеділка"

Перший квартал 2020 року для світової економіки видається періодом важких випробувань. Очевидна причина для песимізму пов’язана зі спалахом коронавірусу, що частково паралізував китайську економіку та стрімко поширюється іншими країнами світу. За підрахунками ОЕСР за найгіршого сценарію цьогорічне зростання глобального ВВП зменшиться у два рази в порівнянні з цифрами прогнозів: 1,5% замість 2,9%.

Китайська економіка в річному вираженні зросте лише на 5% замість показника 2019 року в 6,1%, а це найнижчий рівень зростання з 1990-го. У країні стрімко зменшується рівень споживання продукції. У лютому на 92% впали продажі автомобілів, хоча деякі компанії сфери фармацевтики навпаки нарощують прибутковість. Через негативний фінансово-економічний клімат у світі на межі рецесії опинилися країни ЄС та Японія, особливо страждає Італія, де 20 провінцій закриті на карантин у зв’язку з COVID-19.

На тлі Brexit, британська економіка уповільнить своє зростання практично у два рази. Фондові ринки переживають стан, що нагадує період фінансової кризи 2008 року. Паризька група, що об’єднує 36 наймогутніших економік світу, закликає уряди країн більш тісно співпрацювати один з одним, аби дати колективну відсіч негараздам, що в рівній мірі спіткають усе людство. Втім, далеко не всі чують ці заклики.

Читайте також: "Роснефть" дала мастер-класс, как обесцениться на триллион

9 березня вже отримало кліше "чорний понеділок" через ознаки біржового краху пов’язаного зі стрімким обвальним падінням курсів акцій на провідних фондових біржах світу. З легкої руки журналістів, які використовували хештег #BlackMonday поширилося й визначення "небачене кровопролиття". Американський промисловий індекс Dow Jones знизився на майже 8%, S&P 500 втратив 7,6%, а електронна біржа Nasdaq – 7,92%. Це найгірші показники за 12 років. В Японії Nikkei впав на 5%, а в Європі найбільше втратила італійська фондова біржа – 12%.

На рекордні 31% обвалилася ціна на нафту, що стало найглибшим падінням від 1991 року. З’явилися прогнози, що найближчим часом нафтові ціни можуть впасти до 20$/барель. Звісно це не буде постійною цифрою, але в Bank of America вважають, що середньорічна ціна на "чорне золото" марки Brent не перевищить 49$, замість очікуваних 54$/барель.

На російський фондовий ринок паніка поширилася 10 березня: Мосбіржа та РТС впали на 10% та 12% відповідно, а курс рубля скотився до позначки майже 73 рублі за долар попри те, що Цетробанк Росії та Газпром здійснили превентивний продаж валюти. Найбільший удар на собі відчули російські сировинні компанії: Лукойл (-15,6%), Новатек (-13,7%), Газпром (-12,4%), а Роснефть втратила 12,2%. Хоча згодом розпочався відкат вартості акцій та зупинено падіння національної валюти, це дало можливість російським урядовцям заявити, що найгірші прогнози про 77 рублів за долар не виправдалися.

Віденський демарш Росії

З чим же пов’язаний "чорний понеділок"? Річ в тім, що далеко не всі країни кинулися до співпраці аби подолати виклики поточного моменту. Економічний шок останніх днів спричинений не лише панікою відносно поширенням коронавірусу, а й суто з політичними причинами, які кореняться в розвалі важливої міждержавної угоди з регулювання цін на нафту, що має назву "ОПЕК+".

Ця домовленість була досягнута в грудні 2016 року між країнами-експортерами нафти з ОПЕК та 11 іншими виробниками, що не входять до лав картелю (сукупно 62% світового видобутку). Зміст домовленості полягав у реалізації спільних заходів щодо скорочення видобутку на 1,5-1,8 млн бар/день до рівня 32,5 млн бар./день аби збалансувати попит та пропозицію, й таким чином підвищити ціну на нафту до рівня 60$/барель.

Хоча цей консенсус був безумовно вигідним для таких гігантів нафтового виробництва як Саудівська Аравія та Росія, що видобувають 12 та 10,8 млн бар./день, окремі російські економісти заявляли, що це гра на користь американських сланцевих компаній у яких висока собівартість видобутку нафти. США, хоча є найбільшим виробником нафти у світі особливо не хвилювали Ер-Ріяд та Москву, оскільки нафта, що видобувалася споживалася на внутрішньому ринку країни. Але ситуація змінилася, коли у вересні 2019 року вперше з 1940-х рр. США експортували нафти на 89000 барелів більше, ніж імпортували. Отже, країна не лише змогла покрити коштом власного видобутку внутрішні потреби у нафті, а й розпочала її експорт. Зміна ситуації дуже не сподобалася Росії, яка розпочала вбачати в ній загрозу своїм позиціям на європейському ринку.

До того ж лють росіян викликало рішення американської адміністрації від 18 лютого 2020 року щодо введення санкцій проти дочірньої компанії Роснефть – Rosneft Trading, яка займалася контрабандою венесуельської нафти. Отже, у Кремлі задумали помсту США шляхом розвалу механізму ОПЕК+.

В минулу п’ятницю у Відні завершився черговий раунд переговорів держав, що входять до ОПЕК+. Завершився безрезультатно, бо основні виробники нафти Саудівська Аравія та Росія не змогли досягти домовленості, щодо продовження до кінця 2020 року дії режиму скорочення видобутку чорного золота. Попередня угода спливає 1 квітня, і далі РФ вже не буде мати обмежень щодо обсягів видобутку.

Ер-Ріяд наполягає на необхідності пролонгації домовленостей, бо через епідемію коронавірусу скорочується промислове виробництво та відповідно споживання енергоносіїв. ОПЕК наполягає, що для втримання ціни необхідно додатково скоротити видобуток на 600000 барелів. Москва зазначає, що такий варіант її не влаштовує, бо почнуться дуже сильні втрати для державного бюджету, але угоду ОПЕК+ згідна продовжити на старих умовах до кінця ІІ кварталу 2020 року.

Втім, і раніше російські нафтові компанії дотримувалися вимог зниження видобутку достатньо умовно. Аби натиснути на непоступливих росіян, бо де факто ОПЕК+ помирає, саудити заявили, що в березні 2020 року доведуть обсяг видобутку до 10 млн барелів на день, з перспективою нарощування до 12 млн бар/день у квітні. Через це лише в п’ятницю 6 березня ціна нафти впала на рекордні 9% до 45,5 $/бар. Стартувала справжня нафтова війна на виснаження, просто епідемія нафтового безумства. До неї, окрім Росії та Саудівської Аравії вже активно втягнулася Нігерія, що заявила про готовність збільшити видобуток нафти до 2,5 млн барелів на добу, тобто на 40% до кінця 2020 року. І схоже це далеко не кінець

Фронти та жертви нафтової війни

Чому ж Саудівська Аравія іде ва-банк та грає на зниження нафтової ціни. Відповідь полягає в собівартості нафти, що видобувається. Для Росії згідно з розрахунками аналітиків Aramco цей показник складає 42-44$/бар. З урахуванням податків, тоді, як для Саудівської Аравії – 17$/бар.

Отже, Ер-Ріяд може на деякий час опускати ціни на нафту і до 20$/бар. Без катастрофічних втрат для себе, тоді як для РФ це буде жорсткий удар по економіці, що може спричинити її параліч. Холодні нафтові райони Західного Сибіру – це зовсім не спекотний Близький Схід, отже Росія на ринку нафти – це зовсім не Саудівська Аравія.

Своє чергою керівництво Росії стверджує, що також готувалося до цього сценарію та має на руках власні козирі. Мова йде про Фонд національного добробуту в якому акумульовано 150 млрд. $, і навіть якщо нафта впаде до 30$/барель, то цих резервів вистачить на кілька років для покриття недостатніх нафтових прибутків. Отже, грошей для виконання передвиборчих обіцянок Путіна повинно вистачити, але він сильно знервується, і вже 10 березня заявив, що економічна нестабільність є великим ризиком для Росії.

В країні починається девальвація рубля, і не відомо як на це відреагує населення, і може спричинити до остаточного обвалу рейтингу президента Путіна та потреби його оточення в пошуку заміни незмінному керівнику РФ, аби зберегти позиції при владі. Також РФ може істотно скоротити витрати на зовнішньополітичні та військові активності, і буде шукати можливості поступового виходу з тих конфліктів, які вона організувала або спровокувала. Мова йде про Донбас, Сирію, Венесуелу, ЦАР тощо.

Читайте також: Обвал цен на нефть: какие ожидают последствия для мировой экономики и Украины?

Одним із заспокійливих засобів для російського населення пропаганда називає той момент, що низькі ціни на нафту найбільш боляче вдарять по американському сланцевими нафтовим компаніям. Поширюється думка, що Путін під корінь знищить американських сланцевиків, і от тоді російська нафтова галузь розправить крила. Дійсно через "чорний понеділок" акції сланцевих компаній стрімко падають: Oasis Petroleum (-60%), Marathon Oil (-47%), Occidental (-44%), Whiting Petroleum (-39%), Chesapeake Energy (-27%) тощо.

При цьому стверджується, що російський демарш з ОПЕК+ це крок на користь президента-республіканця Дональда Трампа, бо сланцевими підтримують демократів. Хоча Трамп стримано реагує на падіння нафтових цін, апелюючи до того, що американці будуть мати дешевший бензин, все виглядає не так однозначно. Конкурент Трампа Джо Байден дійсно має тісні зв’язки з американськими сланцевиками, втім сам за часів адміністрації Трампа галузь досягла своїх пікових показників, бо видобуток зріс на 3,2 млн барелів на добу. Відносини з нафтовиками важливі для будь-якої американської адміністрації з огляду на потужність нафтового лобі, тому будь-які спрощення тут не доречні та ризиковані.

Навіть якщо американські нафтові компанії і зазнають збитків, вони з огляду на специфіку легкої відновлюваності сланцевого видобутку та за умов підтримки з боку фінансової системи США можуть відновити свої позиції. Росія стала на шлях довгої боротьби, і чим вона для неї завершиться однозначно спрогнозувати непросто. Бо не слід забувати, що період вкрай дешевої нафти призвів 1991 року до руйнації Радянського Союзу, який був істотно міцніший, ніж режим президента Володимира Путіна. Епідемія нафтового безумства може мати самі неочікувані ефекти для її організаторів. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Олександр МІШИН


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини