MENU

Овідій свого часу: Стемповський заслужив, аби його читали українською мовою

501 0

Єжи Стемповському доля підготувала життя блукальця. Зміна міст і країн проживання, втеча від окупацій, війни, мандри й переховування, десятиліття буття емігрантом, – усе це було не лише лаштунками непростої біографії, а й мало вплив на формування унікального стилю письменника. Либонь, саме в цій частій зміні систем координат і криється таємниця несподіваних асоціацій, що стали фірмовою ознакою есеїстичної творчості автора.

Український читач має змогу познайомитися із творчістю Єжи Стемповського завдяки книжці "Вибрані есе", що вийшла друком у чернівецькому "Видавництві 21". Перекладач (й упорядник) Віктор Дмитрук обрав для видання репрезентативну добірку із 22 текстів, що панорамно представляють творчість есеїста.

Читайте також: Наші класики значно більше, ніж кльові: вони справді мають що нам сказати

Що можемо сказати про основні особливості творчості Стемповського, що найперше впадає у вічі? Що, так би мовити, є його фірмовим почерком – тим, що відрізняє його від інших талановитих есеїстів і підносить на почесну позицію справжнього майстра? Як на мене, то передусім це парадоксальність мислення. Власне, завдяки цьому й настільки цікаво читати тексти Стемповського – бо, наче в пригодницькому романі, ніколи не знаєш, чого сподіватися на наступній сторінці. Автор уміє заскочити несподіваним порівнянням, здивувати непередбачуваним поворотом сюжету й думки, його твори – це не опис висновків, а скрупульозно відображений сам процес думання. Читаючи, ми – слово за словом, рядок за рядком – міркуємо разом із автором, заглиблюємося, дивуємося, відкриваємо. Одна з численних насолод у читанні есеїв Стемповського – радість спільного відкриття, захопленого "еврика!", коли спадає на гадку: "Я ж теж так думаю!".

Цілком імовірно, що ця фірмова парадоксальність мислення Стемповського виробилася завдяки – як нині модно казати – його різноманітному бекґраунду: культурному, мовному, географічному. Виріс в Україні, змужнів у Польщі, дожив віку в Швейцарії, багато подорожував, був відкритий до Іншого, живо зацікавлений світом, безупинно читав – і то стількома мовами!, намагався пізнавати різні культури, розуміти їх. Був блукальцем, емігрантом, Овідієм свого часу; либонь, саме тому й написав про себе: "Народжений на далеких окраїнах, я вже в Польщі був певною мірою емігрантом". Життя перекотиполя навчило есеїста закорінюватися не в землю, не в географічну точку, а в культуру; скитальник, який затямив, що взяти із собою в утечу від недолі багато не можна, бо не понесеш – із тобою лишиться тільки те, що маєш у думках і в серці.

Читайте також: В очікуванні втраченого месії Дрогобича: Шульц – протилежність Трампові

Ерудиція Стемповського відкриває широкі горизонти, а його скромність дозволяє плодами цієї ерудованості причаститися й читачеві, отримуючи справжню інтелектуальну й естетичну насолоду. Радісно, що завдяки перекладові Віктора Дмитрука й український читач може тепер разом із Єжи Стемповським міркувати, аналізувати й відкривати. До речі, цікавий факт: стаття про есеїста в українській Вікіпедії значно ширша й розбудованіша за польську (хоча в ній і сплутане місце смерті – замість Берна подано Берлін); втім, аж до виходу збірки "Вибрані есе" Стемповський був знаний в Україні як постать і діяч, але як письменник і мислитель – фактично не читаний. Завдяки цій книжці певним чином восторжествувала й справедливість, адже Павел Гостовець – Єжи Стемповський своєю послідовною проукраїнською позицією, залюбленістю в українську культуру заслужив, щоб його читали українською мовою і в рідній йому "долині Дністра".

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Андрій ЛЮБКА


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини