MENU

Питання етики, або Як діяти, коли бракує апаратів вентиляції легень

795 0

ШВЛ

В Італії лікарі та медперсонал виснажені і кажуть, що більше не в змозі належним чином доглядати за всіма пацієнтами у час коронавірусної кризи. Якими є принципи дії лікарів, котрі повинні ухвалити рішення про те, кому надавати допомогу?

Ґеорґ Маркманн: У медицині катастроф є рекомендації щодо тріажу – тобто розподілу постраждалих та хворих на певні групи за конкретної обставини для вжиття першочергових заходів надання допомоги і лікування. Однак чого в нас немає наразі, так це рекомендацій для ситуації, яка склалась в Італії, де поширення COVID-19 призвело до такої кількості пацієнтів, які потребують інтенсивної терапії та вентиляції легенів, що потужностей лікарень просто не вистачає.

Як пацієнтів розподіляють за групами? Професор, доктор медичних наук Ґеорґ Маркманн – директор Інституту етики, історії та теорії медицини Мюнхенського університету імені Людвіґа Максиміліана і президент Академії медичної етики

Є кілька категорій. Критично хворих пацієнтів лікують негайно, лікуванням важкохворих пацієнтів займаються в другу чергу. Хворих із легкими симптомами лікують в останню чергу. Пацієнти, які не мають шансів на виживання, отримують виключно паліативну допомогу.

Читайте також: Як правильно допомагати лікарням, або Чи треба в кожну районну апарати ШВЛ

Вирішальним у ситуації з великою кількістю хворих, кожному з яких уже неможливо надати відповідну допомогу, є критичний момент переходу від пацієнтоцентричного до орієнтованого на групу чи населення підходу.

За підходом, орієнтованим на пацієнта, ми намагаємося максимально забезпечувати лікування, оптимальне для конкретного пацієнта з урахуванням побажань останнього.
За груповим підходом, ми намагаємося забезпечити якомога нижчий рівень захворюваності та смертності в межах певної групи населення. Це збільшує тиск на тих, хто ухвалює рішення, адже вони до цього не звикли.

Отже, у ситуаціях "медичного сортування" діють інші орієнтири. Головне правило – діяти так, щоб вижила максимальна кількість людей, тому що у цьому полягає інтерес суспільства. Адже якщо його спитати, як уникнути високої смертності, більшість скаже, що тріаж треба робити таким чином, щоб вижило максимальне число людей на планеті.

В умовах кризи, коли не вистачає апаратів штучної вентиляції легенів і місць у відділеннях інтенсивної терапії, кому варто пріоритетно надавати допомогу – тим, хто найбільше її потребує, чи тим, у кого найбільше шансів вижити?

Зазвичай ми завжди дотримуємося правила терміновості. Важкохворі отримують доступ до інтенсивної терапії. Однак у ситуаціях, коли можливостей не вистачає, ми дедалі частіше переходимо до розподілу за показником ймовірної успішності лікування. Тобто це відповідає ситуаціям тріажу, а тому є обґрунтованим у ситуації, коли пацієнтів на апарати штучної вентиляції легень настільки багато, що не кожному можливо надати допомогу.

Нашим пріоритетом завжди має бути робота над розширенням можливостей медичної системи. Це активно втілюється в життя в Німеччині. З етичної точки зору, це так само важливо, як і оптимальне використання наявних ресурсів. Хворі на COVID-19, які потребують штучної вентиляції легенів, розподілені по регіонах нерівномірно. Принцип солідарності полягає у тому, що ми максимально ефективно використовуємо наявні ресурси і уникаємо конфліктів щодо розподілу.

Як можна швидко й однозначно визначити, до якої групи належить пацієнт? Реанімаційна, інтенсивна медицина має давню традицію оцінки прогнозів пацієнтів. Якщо десь і є певна невизначеність, так це у прогнозах пацієнтів з COVID-19. Однак тут уже є вихідні дані з Італії, де зроблені спроби встановити критерії, що допомагають оцінити ймовірність смерті важкохворого пацієнта.

Що потрібно зробити для лікарів і медперсоналу? Дуже важливо захистити працівників системи охорони здоров'я. Ми залежні від здорового стану медичного персоналу. Адже він має забезпечити адекватний догляд за великою кількістю пацієнтів з COVID-19.

Що стосується психологічних навантажень внаслідок ухвалення певних рішень, важливо мати рекомендації щодо критеріїв, за якими ці рішення ухвалюються. Необхідною є колегіальна підтримка, щоби люди не були змушені ухвалювати рішення наодинці. Етичні консультативні органи не можуть взяти ухвалення рішень на себе, але вони можуть полегшити цей тягар.

Читайте також: Як правильно користуватися медичною маскою – поради МОЗ

Також важливо забезпечити підтримку тим, хто не може впоратися з психологічним навантаженням, шляхом підтримки фахівцями-психологами як в лікарнях, так і за цілодобовими телефонами.

У Німеччині ми робимо все можливе, щоб або взагалі уникнути ухвалення трагічних рішень, або знизити максимально їх кількість. У будь-якому випадку, якщо такі рішення комусь доводиться ухвалювати, ми повинні бути поруч.

Також важливими є тісний зв'язок і спілкування з родичами хворих. Це збільшує впевненість населення у тому, що важкі рішення, якщо їх не можна уникнути, прийматимуться за прозорими, справедливими, обґрунтованими, медичними й етичними критеріями.

Що це за критерії? Необхідно оцінити перспективи успішності проведення інтенсивної терапії. Рівень тяжкості гострої дихальної недостатності є одним із критеріїв. Також необхідно враховувати, чи погіршують відповідні супутні захворювання прогноз пацієнта, а також яким є його загальний стан – наприклад, чи не є він занадто слабким.

Водночас необхідно визначити критерії, що не повинні відігравати жодної ролі: сімейний стан, соціальний статус, культурні особливості. Ніхто не може бути привілейованим або знедоленим від початку – рішення ухвалюється винятково на основі медичних та етичних критеріїв.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Deutsche Welle


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини