Ілюстративна світлина

Увесь світ, і Україна теж, бореться з пандемією. Міністерство охорони здоров’я закликає усіх "скинутись, щоб допомогти в боротьбі з коронавірусом".

В інформпросторі все більше новин про те, що "наша компанія збирає ХХХ млн грн на купівлю апаратів ШВЛ", пише Юлія Ноговіцина спеціально для УП.Життя.

Справді, популярність апаратів штучної вентиляції легень незабаром перевищить популярність туалетного паперу.

Хаос, паніка, нескоординованість, ажіотаж та дефіцит – ось що відбувається сьогодні.

Проте ні від МОЗ, ні від інших органів центральної влади не надійшло чіткої інформації про те, що саме потрібно державі для боротьби з коронавірусом і який план цієї боротьби.

Ми будемо оснащувати кожну районну лікарню апаратами ШВЛ та кисневими концентраторами?

Чи розгортати великі "польові" шпиталі?

Що конкретно потрібно?

З якими постачальниками є домовленості про поставку?

З ким можна координувати свої дії?

Читайте також: Давиденко: Не тратьте силы и деньги на поиски обычных масок – это развод

Усе це питання до МОЗ, які залишаються відкритими.

А ось питання до компаній і фондів, які виділяють чи збирають кошти на апарати ШВЛ.

Де вони їх будуть купувати? Є рахунки від постачальників та договірні гарантії поставки?

Чи певні вони, що саме апарати ШВЛ зараз найбільш необхідні?

На що підуть кошти, якщо ці апарати закупити не вдасться?

Україна вже не один раз обпікалась на благодійних зборах на медичні потреби. Не хочеться, щоб теперішня ситуація стала ще одним прикладом неефективного збору та витрачання коштів.

Тим паче, ті, хто жертвують кошти, роблять це у найщирішому душевному пориві.

Фонд "Таблеточки" вже роками співпрацює з лікарнями та їхніми потребами.

Тож, сподіваємось, наш важко здобутий досвід стане у пригоді всім, хто хоче дійсно допомогти у цій критичній ситуації.

Насамперед, слід раціонально та критично ставитись до озвучуваних потреб, а свої бажання і можливості співвідносити з реальними потребами.

Зокрема:

1. Потребу, озвучену лікарнею, варто перевірити з профільним фондом, який тривалий час працює у цій сфері.

Фонди мають власний досвід, а також контакти лікарів-експертів, які можуть підтвердити чи спростувати актуальність потреби, озвученої лікарнею.

Якщо такого фонду в конкретній сфері немає, звертайтесь напряму до лікарів відповідного профілю. Шукайте експертів – це вам дуже допоможе.

2. У випадку з пандемією, варто скоординувати свої дії з МОЗ чи місцевим департаментом охорони здоров’я.

Можливо, вони ще не оголосили план своїх дій та своїх потреб, але вони мають ширше і більш цілісне бачення ситуації.

3. Не варто розпорошуватись на маленькі лікарні. Обладнати їх, щоб вони були готові до повноцінної роботи, у короткі строки неможливо.

Крім обладнання, в лікарні має бути кваліфікований персонал, мультидисциплінарна команда, протоколи лікування, стандартні операційні процедури, медикаменти, витратні матеріали.

З більшим ступенем вірогідності, це є у великій лікарні (міській, обласній, національній), ніж у маленькій.

До того ж, після того, як пандемія спаде, велика лікарня швидше знайде застосування тому обладнанню, лікам і витратним матеріалам, які придбають благодійники.

Якщо йдеться про потребу в обладнанні (особливо дороговартісному), то радимо з’ясовувати таку інформацію:

У адміністрації лікарні варто запитати:

1. Скільком пацієнтам та якого профілю допоможе обладнання (в розрахунку на рік та на весь термін його експлуатації);

2. Чи навчений персонал працювати з таким обладнанням.

Якщо ні, то хто і в який термін може навчити (часто це робить постачальник обладнання, але, можливо, потрібне стажування в іншій лікарні, в т.ч. іноземній).

3. Чи потрібні спеціальні дозволи/ліцензії на встановлення та запуск обладнання і чи є вони в лікарні.

Якщо немає, то скільки часу потрібно, щоб їх отримати. Це зокрема актуально для апаратів, що є джерелом опромінення (рентген-апарати, комп’ютерні томографи, опромінювачі крові).

4. Чи є у лікарні приміщення, придатне для встановлення обладнання (наприклад, є особливі вимоги до приміщень, де встановлюється обладнання, що є джерелом опромінення; можуть також бути вимоги щодо температури в приміщенні, напруги в електромережі тощо).

5. Чи потрібне додаткове обладнання для забезпечення безперебійної роботи того обладнання, що ви купуєте (наприклад, додатково ще потрібне джерело безперебійного живлення).

6. Чи потрібні витратні матеріали чи реагенти для безперебійної роботи обладнання.

Якщо так – то за який кошт лікарня їх планує закуповувати. Інакше може скластись ситуація, що обладнання простоює через те, що до нього немає реагентів чи витратних матеріалів.

Якщо у лікарні немає джерел фінансування для їхньої закупівлі – або не треба купувати обладнання, або будьте готові взяти на себе і ці додаткові витрати.

7. Чи є у лікарні кошти, щоб забезпечити сервісне обслуговування обладнання після того, як закінчиться гарантійний термін.

Якщо ні – за які кошти це буде робитись?

У постачальників обладнання варто запитати:

1. Чи бере постачальник на себе ввезення, розмитнення та сертифікацію обладнання.

2. Які терміни постачання обладнання.

3. Чи входить навчання персоналу до вартості обладнання

4. Які у постачальника гарантійні умови, а саме термін гарантійного обслуговування, що саме покриває гарантія – лише технічне обслуговування/діагностику чи також заміну деталей/компонентів (у т.ч. дороговартісних);

5. Чи є у постачальника в Україні можливості (навчені інженери) проводити технічне обслуговування та ремонт обладнання.

Іноді такої можливості немає і треба відправляти обладнання на діагностику та ремонт за кордон. Це дуже тривалий процес.

Можливо, в таких випадках краще зробити вибір на користь постачальника, який може забезпечити обслуговування та ремонт в Україні.

Радимо обов’язково отримувати цінові пропозиції від кількох постачальників – це дозволяє значно знизити ціну в ході торгів навіть без формальної тендерної процедури.

Слід перевіряти запропоновану ціну в декількох джерелах (наприклад, в системі Прозорро, у експертів тощо).

Щоб отримати додаткову знижку, треба наголошвати на тому, що проект не є комерційним і не фінансується з бюджетних коштів.

Виробник чи постачальник завжди йдуть назустріч, якщо є можливість підсилити проект РR-акцією чи комунікаційною кампанією. Проте не можна підмінювати "піаром" реальної допомоги.

Ще кілька нюансів

Краще не передавати обладнання у власність лікарні, особливо, якщо ви не маєте досвіду роботи з цією лікарнею.

Як тільки ви передали обладнання у власність, ви втратили контроль над його використанням.

Може статись, що лікарня взагалі не буде його використовувати, або буде використовувати дуже рідко, або почне брати невиправдані кошти з пацієнтів за його використання.

Читайте також: Як зробити антисептик власноруч: рецепт ВООЗ

Краще передати обладнання лікарні в безстрокове безоплатне користування (позичку).

В такому разі у вас буде можливість забрати обладнання та передати його іншій лікарні, де воно буде приносити більше користі пацієнтам.  

Що є позитивного в ситуації, що склалась?

По-перше, деякі лікарні дооснастяться обладнанням та засобами особистої безпеки для медперсоналу.

По-друге – відпрацюють алгоритм дій у випадку карантину чи іншої форс-мажорної ситуації.

По-третє, лікарі отримають більш гідну винагороду за свою працю, і ця праця почне цінуватись.

Шкода тільки, що для цього треба було чекати пандемії коронавірусу.

За світовою статистикою, дитячий рак є основною причиною смерті від хвороби у дітей, старших 1-го року.

В Україні щороку від раку помирає до 450 дітей.

На відміну від коронавірусу, лікарі знають, як лікувати дитячий рак. Але для цього потрібні ресурси.

Якщо зараз весь державний та громадський ресурс буде кинуто виключно на боротьбу з коронавірусом, постраждають важкохворі пацієнти, які вже перебувають у смертельній небезпеці. І це не лише дитяча онкологія.

Тому ми просимо вас допомагати з розумом і дякуємо, що ви готові допомагати і робите це.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube