Коли паніка поширюється швидше за вірус, не заразитись страхами та тривогою непросто. Ми, дорослі, маємо сформовані захисні механізми, наша психіка може захищатись повною мірою, а от як позначається масова істерія на дітях?

На перший погляд, може здаватись, що діти нічого не розуміюсь і питання світової пандемії ніяким чином їх не цікавить. Але це не так. Уже з трьох років вони навчаються вибудовувати стосунки у соціумі, і поступово приходить розуміння, що я – частина соціуму. В середньому, цей процес завершується у 18. Отже, діти не є соціально ізольованими, пише Ольга Тимошенко для Gazeta.ua.

Хоча основу дитячого всесвіту складає сім'я, дітей природно можуть цікавити світові та державні події. Особливо, якщо має місце небезпека та загальне занепокоєння. Тут важливо не знецінювати дитячий інтерес до недитячих питань та надавати пояснення у доступній формі.

Діти дуже чутливі до батьківської тривожності. Не секрет, що тривожні батьки мають неспокійних дітей. Якщо ми не здатні подолати паніку й власні страхи, наші діти страждають разом з нами. Так само як вони не є соціально відокремленими, діти не є емоційно ізольованими від нас. Всім відомий ефект емоційного зараження: якщо це діє серед незнайомих людей, наприклад, на концерті, уявіть, яку це має силу з вашими близькими та рідними?

Читайте також: Як не піддатися паніці – блог психологині

Тривогу батьків дитина несвідомо сприймає як сигнал про небезпеку. Внутрішня напруга зростає, але немає видимої загрози, неможливо втекти, ні з ким боротись – тоді накопичені емоції шукають вихід в іншій формі: прокидаються страхи (темряви, собак, самоти), психосоматичні прояви (біль у животі, голові, нудота), погіршується увага, сон, можуть з'явитися істерики без причини, підвищена збудливість або навпаки – апатія.

Коли батьки збентежені, вони перестають помічати саму дитину з її почуттями. Тунельне бачення дорослих фокусується на помитих чи брудних руках, на тому, хто чхнув у радіусі 2-х метрів. Така реакція є нормальною на короткий період, але якщо вона тривала, то псує стосунки і психічне здоров`я дитини.

Допомога дитині полягає у збереженні вашої особистої емоційної рівноваги. Дотримуйтеся правил психологічної гігієни: дозуйте та ретельно відбирайте якісну інформацію з перевірених джерел. Як і з їжею, тут важливо знати міру та враховувати час прийому. Перед сном взагалі читати новин не рекомендується.

Читайте також: Эмоциональная гигиена: как заботиться о себе и других в период кризиса

Це замкнене коло: тривожність та страх пропустити щось важливе змушує споживати інформацію без розбору; неякісна, рейкова і токсична інформація потрапляє до нашої свідомості. Психіка витрачає багато ресурсів на переварювання "загрозливого" контенту. Як наслідок – швидко виснажується, і тривожність наростає з новою силою.

Важливо припинити робити те, що забирає внутрішні сили та вольовим зусиллям перемикати увагу на корисні звички, наприклад, фізичні вправи, читання улюблених книг, або слухання цікавого аудіоконтенту.

В нашому оточенні завжди є ті, хто більш вразливі до паніки. Мабуть, ви помічали, що після спілкування з одними людьми, стаєте більш спокійним та впевненим у собі, а з іншими – збудженим та нервовим. На певний час варто тимчасово зупинити спілкування з тими, хто розганяє паніку. Заради власного ж здоров'я. Навіть, якщо ці люди говорять дуже правильні речі.

Не варто дивитись новини у присутності дітей. Сучасні репортажі здатні травмувати навіть дорослих! Поговоріть з дитиною про те, що відбувається у світі. Поясніть доступною мовою, що робити небезпечно, а що ні. Налаштовуйтесь позитивно.

Обговоріть конкретний план дій на найближчі кілька тижнів. Демонструйте спокій та впевненість. І не принижуйте тих, хто піддався паніці!

Будьте здоровими та бережіть себе й своїх близьких!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube