Помер 78-річний Микола Пасічник із міста Ладижин Вінницької області. Його у січні 2014-го побили силовики. Чоловік, який приїхав у столицю взяти участь в ході до Дня Соборності, від удару дубинкою отримав струс мозку, тоді ж його арештували за ніби-то організацію масових правопорушень.

Побиття та незаконне ув'язнення майданівця згодом почала розслідувати Генпрокуратура. Справу штучно затягують, повідомляли журналісти Bihus.info. Винні досі не покарані, пише громадський діяч Ігор Луценко у блозі для Gazeta.ua.

Особисто знав пана Миколу. Він був достатньо жвавий і міцний.

До 2015 року взагалі не було системності у визначенні відповідальних. Зразу за цю конкретну справу не взялися, бо вона відносно простіша. Далі вже треба було запитувати пана Горбатюка. Це був його обов'язок – щоб розслідувалися усі насильницькі злочини проти майданівців.

Читайте також: Злочини проти Майдану розслідує прокурор-антимайданівець – Наші гроші

Чому Горбатюку не вдалося? Фактори були об'єктивні і суб'єктивні.

Об'єктивний – великий обсяг справ, є необхідність в експертизах. А експертизи теж робляться не швидко і так далі. Був спротив тих, хто покриває. Це все в комплексі гальмувало.

Суб'єктивно – у Горбатюка був несистемний підхід в організації розслідувань. Відповідно багато проваджень по пів року, року просто провисали. Ну і ті, хто працював у Департаменті спецрозслідувань, вони ж далеко не всі були сумлінні. Ці прокурори мали привілейоване становище, фактично за ними ніхто не слідкував, вони просто били байдики.

У моїй справі (у ніч на 21 січня 2014 року Ігоря Луценка разом з іншим активістом Юрієм Вербицьким викрали невідомі з Жовтневої лікарні. Побили та допитували про організацію і фінансування Майдану. – Gazeta.ua) реально так і було – халатність повна. Тому власне такий результат.

Читайте також: Чому та як Софійський майдан у Києві став місцем урочистих зібрань у роки Української революції

Треба зауважити – розслідування побиття для прокурорів не було найбільшим пріоритетом. Якщо людина загинула чи отримала тяжкі тілесні ушкодження, то слідчі намагалися показати більший результат – від них більше питали. А тут – побили, ну так жива людина залишилася, що ви хочете? Певно такий принцип працював.

Справедливих вироків не дочекаються ще багато людей. Бачимо, які процеси відбуваються зі слідством, правоохоронними органами, руйнацією правоохоронної системи.

Минулий прокурор Рябошапка в принципі непогано ставився до розслідування злочинів проти Майдану. Але те, що він реформу провів – воно вдарило по багатьох слідчих, деморалізувало. На жаль, пішли зовсім не ті, хто мав би піти. Так – одного відсіяли, але за ним пішли декілька, хто не мав залишити слідство.

Щоб історія навколо справи Миколи Пасічника не повторювалася, потрібно у першу чергу міняти законодавство – Кримінально-процесуальний кодекс. Треба дозволяти засудження в заочному режимі. Бо слідство чекає, поки знайдуть обвинуваченого.

Це найперше, що спадає на думку. Щоб хоча б якусь сатисфакцію люди отримали. Навіть не моральну. Велика кількість активів ось цих ось бєглєцов знаходиться в Україні. Їх можна арештувати. Так би хоч нащадки пана Миколи мали можливість щось отримати.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube