Одною рукою гасимо пожежу, а іншою підносимо запальничку до розлитого бензину. Тільки так можна охарактеризувати дії влади в боротьбі з коронавірусом. Я хотів написати "стратегію влади", але назвати цей комплекс суперечливих, хаотичних, панічних заходів стратегією язик не повертається. Мабуть, це і є основною проблемою влади сьогодні – відсутність чіткого плану дій. Тому виходить так, що намагаючись врятувати якусь сферу, влада водночас добиває інші.

Читайте також: Зеленський і Ко створили живильне середовище для корупції – Портников

Це чітко видно на прикладі співпраці чинної влади з олігархами, яких Офіс президента називає "представниками великого бізнесу". У питанні олігархів суспільство (і прихильники "Слуги народу", і так звані "порохоботи") має єдину позицію – державі потрібно провести деолігархізацію. Що натомість робить влада? Звертається по допомогу до олігархів, розподіляє між ними регіони, наче йдеться про якийсь феодальний лад. Олігархи – куратори областей – це винахід Зеленського, який у підсумку може закінчитися історією з його серіалу, де існувало понад двадцять окремих республік на території України.

Бо чи може хтось повірити, що олігархи фінансуватимуть медицину просто за "дякую"? Не були б вони олігархами, якби вміли робити щось без власного інтересу. Тому ясна річ, що в майбутньому вони вимагатимуть від влади нових преференцій і сфер впливу. Тобто замість деолігархізації Україна ще більше зануриться в яму феодалізму, де є кілька князьків і їхні раби-чорнороби.

Читайте також: Фурса: У Зеленського та його "слуг" простий вибір – Україна або Коломойський

А що саме так олігархи і влада дивляться на українців, прохопився під час нещодавнього інтерв’ю міністр охорони здоров’я Ємець. Адже він прямим текстом сказав, що бізнесменам, які відгукнулися на заклик Зеленського профінансувати боротьбу з коронавірусом, насамперед ідеться про порятунок працездатного населення. Либонь, саме тому Ємець уже не вперше в контексті літніх людей, так званої категорії "65+", вживає слово "трупи". Ясна річ, олігархам старі люди нецікаві, бо що з них візьмеш: працювати не можуть, а купівельна спроможність у них мала. Та й владі старенькі люди не дуже потрібні, бо з ними лише проблеми й вічний дефіцит Пенсійного фонду.

Що маємо в підсумку? Рятуючись від коронавірусу, ми фактично копаємо яму подальшому розвитку України. Даючи гроші на медицину, повністю вбиваємо сферу культури, латаючи одну дірку – робимо ще більшу пробоїну в іншому місці, віддаючи країну на відкуп олігархам. Така недалекоглядна, відверто дурна політика до нічого доброго не приведе.

У боротьбі з вірусом влада ввійшла в союз з олігархами, а не з народом. Але не треба так легко списувати з рахунку людей, хай навіть старих і бідних. Бо не встигнеш і оком змигнути, як сам перетворишся на "політичного трупа".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube