На тлі неминучого економічного падіння української економіки через пандемію коронавірусу влада вимушена звернутися до західних спонсорів по фінансову допомогу. Здавалося б, що може бути простішим, аніж ухвалити так званий "антиколомойський закон" і поновити співпрацю з МВФ. Інтереси одного проти інтересів мільйонів. Вибір очевидний. Але й тут не обійшлося без "фішечек".

Народні депутати вже подали до закону про банки, який забороняє повернення "Приватбанку" колишньому власникові Ігорю Коломойському, 16300 поправок. Із них рекордсменами виявилися "слуги народу" Дмитро Чорний, Ольга Василевська-Смаглюк, Олег Дунда, Сергій Демченко й Олександр Дубінський. Найбільше поправок – понад шість тисяч – подав Антон Поляков. ЗМІ маркують його як "позафракційного", хоча до парламенту Полякова обрали від президентської партії "Слуга народу". Торік 15 листопада його виключили із фракції.

Читайте також: Фурса: Зеленський має нарешті зробити вибір між Коломойським та Україною й озвучити його

Якщо дотримуватися процедури, на розгляд усіх правок потрібно близько чотирьох місяців. Тож на весь цей час Верховна Рада буде заблокованою. У час епідемії. В умовах економіки, що не працює через карантин. Чи є це парламентською корупцією? Можливо. Але головне не те, у чиїх інтересах діють народні обранці. На мій погляд, важливим є сам факт того, що вони належать до владної більшості, яка вже не вперше дозволяє собі зловживання демократичними процедурами.

Це тролінґ, панове. Те, що випадкові люди, яких до законодавчого органу влади привів президент, дозволяють собі таку демонстративну зневагу до народу, що навіть не ховаються – це знущання над українським парламентаризмом як явищем. Зрозуміло, що й раніше мали місце блокування законотворчої діяльності за допомогою альтернативних законопроєктів та незчисленної кількості поправок. Але здебільшого їх вносила опозиція або розсварені депутатські групи. Тепер же в рамках однієї політичної сили відбувається боротьба нанайських хлопчиків, що ставить під сумнів щирість президентських намірів пожертвувати колишнім роботодавцем заради державних інтересів.

Маємо абсурдизацію інституту народного представництва. Ідеї демократії, ідеї незалежності й державності знецінені. Мрія багатьох поколінь українців про свою правду та волю на власній землі нищиться на наших очах зловживанням демократичними механізмами, якими закон і Конституція наділяють парламентарів. Зловживання правом парламентаря на законотворчу діяльність призводить до знецінення права як фундаментальної основи української держави.

Читайте також: Іншого рецепту просто немає: Портников розповів, що робити Зеленському та його "слугам"

Все це нагадує "порядки" на окупованих нині територіях Донецької та Луганської областей, коли окупаційна "влада" ухвалює рішення як покарання прив’язати жінку, обгорнуту в український прапор, до стовпа й дозволити всім охочим "відвести душу". Тому що в будь-якій сучасній правовій системі не може бути такої санкції за будь-який злочин. Ув’язнення, обмеження прав, навіть страти – так. Але не публічні аутодафе із плювками та стусанами від перехожих. Навіть авторитарні правителі намагаються надати своїм діям вигляду "законності". Тут же мова йде про просте середньовічне "маю владу – можу собі дозволити". Будь-яке неподобство. Будь-яке дикунство. Будь-яку демонстрацію власної ницості.

Неповага до законів і норм парламентаризму свідчить, що тих, хто не проти використовувати демократію для власного зиску, більше нічого не стримує. У публічних покараннях головним спостерігачем та учасником є публіка. Поки більшість експертів намагається сперечатися про те, кому це вигідно та хто чия людина, Україну вже тягнуть до того ганебного стовпа, де кожен вискочень і невіглас може зробити з нею все, що хоче. Найстрашніше, що мало хто здатен усвідомити все жахіття регресу правової держави до середньовічної антиправової системи, в якій "справедливість", "законність", "норма", "право" та "правда" залежать винятково від міри розпусти володаря. Або від обсягу отриманого за блюзнірство гонорару.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube