Пандемія коронавірусу COVID-19 інформаційно перекрила всі інші події у світі. Змагатись з цим може тільки оцінка наслідків економічних втрат від карантину, які в кожній країні рахуютьпо своєму. Уряди різних країн готують власні плани економічного порятунку малого та середнього підприємництва, який, за оцінками експертів, зазнає найбільших втрат. 

Смертельний вірус змінює правила гри й у геополітиці. Наприклад, там, де були військові конфлікти, можна очікувати альтернативних сценаріїв їх завершення. Адже війна – річ коштовна, і не кожен учасник конфлікту буде готовий вливати гроші у військові кампанії, коли необхідно рятувати економіку. Втім, це і шанс для когось виторгувати для себе преференції – політичні, економічні чи територіальні.

Таким чином, геополітика зараз дає шанси одним країнам зафіксувати свої інтереси в конфліктних зонах, іншим зіскочити з голки перманентних протистоянь. 

Читайте також: Гибридная война в интерьере пандемии, или Из России с "любовью"

Україна входить в коло тих країн, в яких світова пандемія та рецесія стануть причиною для пошуку швидкого виходу з війни. І такі сигнали ми вже бачимо. Зокрема, вже з’явились повідомлення про начебто пропозиції екс-послів США дати можливість Росії вивести свої війська з Донбасу в обмін на зняття санкцій. Адже економіка зараз на першому місці. А перед цим були спроби провести через Генасамблею ООН рішення про зупинку санкцій, включно з антиросійськими, заради порятунку світової економіки. 

Така ситуація для Кремля – це шанс. А для нас – пересторога. Оскільки наші проблеми намагаються вирішити без нас. Це означає, що, кінець кінцем, нашу позицію ніхто не врахує. Це – стиль поведінки сильних країн щодо слабших. І особливо цим «грішать» ті, хто є великими фінансовими донорами. Складається навіть враження, що Захід сам шукає можливості для примирення і збереження обличчя Росії.

Путіну це важливо, бо так він збереже свої інтереси, та, у світлі геополітики, виглядатиме миротворцем. Чому б потім не дати йому "Нобеля"? 

Для нас, звісно, війна є виснажливою і для бюджету, і для суспільства. Але простих рішень в цій ситуації бути не може, особливо, коли геополітична кон’юнктура грає не нашу користь. От і доводиться балансувати поміж тим, чого хоче суспільство (а воно у своїй оцінці ситуації на Донбасі вимагає миру і вірить, що президент Зеленський може його досягти), і тим, що час змушує нас йти на поступки під тиском наших партнерів (щоб прийняти умови Кремля та завершити війну).

Та чи завершиться вона остаточно?

Читайте також: "Нагнути" світ. Путін може використати світову пандемію у війні з Україною

Можливо, гармати стріляти й не будуть, однак повернути тимчасово втрачені території Донбасу буде складно. Адже останні шість років, під дією сильної пропаганди, змінивсясвітогляд людей, які проживають на окупованих територіях. І вони, скоріш за все, далекі від Києва, а ближчі до Москви. Тому, навіть якщо російські військові залишать Донбас, говорити про завершення війни рано… 

Попри пандемію, війна на Донбасі не має вийти за рамки дискурсу про мир, механіку якого будуть обговорювати без нашої участі та ще й, з великою ймовірністю, з поклоном перед Кремлем. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube