MENU

Обращение общественных деятелей Украины против закона Кивалова-Колесниченко о русском языке

5716 83


Представители общественныхорганизаций, общественные деятели,моральные авторитеты, подписали общееобращение к главе Верховной РадыВладимиру Литвину и народным депутатамо недопустимости рассмотрениязаконопроекта «Об основах языковойполитики».


ЗВЕРНЕННЯ
громадськихдіячів і громадських організацій
доГолови Верховної Ради України, народнихдепутатів України
щодо розгляду у ВРУзаконопроекту «Про засади державноїмовної політики»

Законопроектнародних депутатів України С.Ківаловата В.Колесніченка «Про засади державноїмовної політики» спрямований на підривстатусу української мови як державноїта її витіснення з ужитку в усіх сферахпублічного життя в більшості областейУкраїни.

Більшість йогоключових положень в своїй основі явносуперечать Конституції України, рішеннюКонституційного Суду від 14 грудня 1999р. № 10-рп/99 у справі про офіційне тлумаченняположень статті 10 Конституції Українита ґрунтуються на свавільному тлумаченніЄвропейської Хартії регіональних абоміноритарних мов. Спроби запровадженняв Україні статусу мов і порядку їхзастосування, не передбачених ст. 10Конституції України, слід кваліфікуватияк зазіхання на засади конституційноголаду України.


В разі ухвалення івтілення у життя цього законопроектуще більшого масштабу набудуть порушеннямовних прав українців та представниківінших національних меншин України, можерозпочатися процес її федералізації,виникне серйозна загроза цілісностідержави.


Одне з ключовихположень законопроекту передбачаєзастосування заходів, спрямованих навикористання регіональних мов або мовменшин, за наявності 10 відсотків носіїврегіональної мови на певній території(п. 3 статті 7). Однак критерій визначеннякількості носіїв регіональних мов єдовільним. Такого критерію немає вжодному міжнародно-правовому акті. Цезроблено з однією метою – забезпечитивикористання переважно російської мовипоряд або замість української якдержавної на більшій частині територіїУкраїни.


Така кількісна«процедура» порушує права більшостімовців, для яких не буде реалізованоїхнє право визнавати себе і бутиодномовними, зберігаючи власнуідентичність. Зокрема, це стосуєтьсянорми обов’язкового вивчення двох мову закладах освіти всіх рівнів (п. 7 статті20). Крім того, право на освіту будь-якоюрегіональною мовою навряд чи може бутиреалізоване на рівні вищої освіти (п. 2статті 20). Напевне, цей пункт законопроектустосується передусім російської мови.Якщо ж ні, то він суттєво обмежує реальніправа представників більшості національнихменшин, мови яких на сьогодні не маютьдостатньої комунікативної потужностідля здобуття ними вищої освіти.


Попри декларації прорівні права всіх мовців, «недопущенняпривілеїв чи обмежень за мовнимиознаками» (пп. 1, п.2 статті 5) законопроектзакладає норму про функціональнунерівність мов, відповідно до якої мовислід використовувати «з урахуваннямстану кожної мови» (пп. 3, п.2 статті 5), щосуперечить духові та букві «Європейськоїхартії регіональних або міноритарнихмов», на яку покликаються автори.


Принципово неприйнятноює стаття 3 законопроекту, в якій «правомовного самовизначення» сформульованепоза контекстом статусу українськоїмови як державної. Ні КонституціяУкраїни, ні міжнародно-правові акти, щовизначають стандарти захисту правлюдини, включно з рамковою конвенцієюРади Європи про захист національнихменшин та Європейською Хартієюрегіональних або міноритарних мов, невстановлюють право мовного самовизначенняв сфері застосування державної мови. Впрактиці європейських держав цей принциптакож відсутній.


Тверда конституційнанорма «забезпечення всебічного розвиткуй функціонування української мови вусіх сферах життя на всій територіїУкраїни» розмита положеннями про«регулювання суспільних відносин усфері всебічного розвитку і вживанняукраїнської як державної, регіональнихмов або мов меншин, та інших мов, якимикористується населення країни» (стаття2). Таке «забезпечення української мови»може здійснюватися тільки «зі створеннямможливості паралельного використаннярегіональних мов або мов меншин» (пп.2, п.2 статті 5).


Цей законопроект єрезультатом свідомих маніпуляцій зчинним українським законодавством таігнорування реального стану поширеннядержавної мови на значній територіїУкраїни. Його автори пропонуютьзапровадити не передбачені КонституцієюУкраїни поняття і терміни («регіональнамова або мова меншини», «мовна група»,«мовна меншина», «регіональна мовнагрупа», «мовне самовизначення», «носіїрегіональної мови»). Для цьоговикористовується «Європейська хартіярегіональних або міноритарних мов».Проте в Законі України «Про ратифікаціюЄвропейської хартії регіональних мовабо мов меншин» її положення застосовуютьсялише до мов національних меншин вУкраїні, які визначені у вичерпномупереліку. Судді Конституційного СудуУкраїни Дмитро Лилак і Віктор Шишкін вокремих думках (Рішення КСУ щодоконституційності частин четвертої іп’ятої статті 12 Закону України «Просудоустрій і статус суддів» (№ 17-рп/2011від 13.12.2011 р.) підкреслили, що термін«регіональна мова» не є конституційно-правовоюкатегорією, тому такі мови фактично неіснують на території України. Йдетьсятільки про «мови національних меншин».На їхню думку, будь-яке обмеження статусуукраїнської мови руйнує конституційнийлад держави і суперечить національнимінтересам України. Змінювання межфункціонування державної мови єзмінюванням конституційного ладуУкраїни, а це право згідно з частиноютретьою статті 5 Конституції Україниналежить виключно народові і не можебути узурповане державою, її органомабо посадовими особами.


З огляду на викладенезакликаємо вас відмовитися від прийняттяцього антиконституційного документа,який суперечить національним інтересамУкраїни і загрожує громадянськомумирові в нашому спільному домі –Україні. 
Головний редактор газети«Наша віра», 
Лауреат Національноїпремії України 
імені Тараса ШевченкаЄвген Сверстюк

Президент УкраїнськогоПЕН-центру Мирослав Маринович

Координаторпрограми Харківської 
правозахисноїгрупи Василь Овсієнко

Виконавчийвіце-президент 
Конгресу НаціональнихГромад України Йосиф Зісельс

ГоловаМистецького об’єднання «Останнябарикада»,
Народний депутат УкраїниОлесь Доній

Голова Київськогоблагодійного фонду імені 
О. Гірника«Українським дітям – українське 
слово»,Народний депутат України ЮрійГнаткевич

Професор Національногоуніверситету 
«Києво-Могилянськаакадемія» Лариса Масенко 
ПрофесорНаціонального університету 
«Києво-Могилянськаакадемія», Надзвичайний
і ПовноважнийПосол України Володимир Василенко

Старшийнауковий співробітник Інституту 
українськоїмови НАН України Оксана Данилевська

ГоловаКиївської міської організації 
товариства«Меморіал» ім. В.Стуса Роман Круцик 

ГоловаКоординаційної ради з питаньзахисту 
української мови приКиївській міській 
організаціїтовариства «Меморіал» ім. В. Стуса ТарасМарусик

Народний депутат України1-го скликання,
правозахисник ОлесьШевченко
Поетеса, активістканаціонального 
і правозахисногоруху Ірина Стасів-Калинець

Поет,лауреат Національної премії України 
іменіТараса Шевченка Ігор Калинець

Автор«Мовного балансу України» Олег Медведєв

 

5 червня о 9.00


Збираймося біля ВерховноїРади!


Захистимо українськумову!


Буде мова — буде Україна!

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ:

 

 

Украина исчезнет 5 июня2012 года?


На защиту украинскогоязыка активно выступили общественныедеятели. ВИДЕО



UAINFO


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини