Олега Гладковського підозрюють у корупції (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

НАБУ активно взялося за кримінальне провадження про можливу корупцію в "Укроборонпромі". Журналістське розслідування щодо фірми "Оптимумспецдеталь" отримало широкий резонанс в березні 2019 року напередодні президентських виборів. Виявлені факти медійно вдарили навіть не так по фігуранту справи Олегу Гладковському (Свинарчуку), як по рейтингу його колишнього бізнес-партнера і соратника Петра Порошенка. Чому ця справа зараз знову на слуху – в матеріалі РБК-Україна.

На початку весни минулого року журналісти "Бігус.Інфо" оприлюднили листування з мобільного телефону молодого бізнесмена Віталія Жукова. З нього випливало, що ряд ділків, використовуючи фіктивну фірму "Оптимумспецдеталь", нібито постачають за завищеними цінами контрабандні деталі і техніку з Росії на заводи "Укроборонпрому".

У листуванні були названі імена керівників держконцерну, директорів військових заводів і правоохоронців, нібито причетних до цих схем. Найбільший резонанс викликало те, що в листуванні згадувалося ім'я Олега Гладковського, на той час першого заступника секретаря РНБО і товариша президента Порошенка, а також його сина Ігоря.

Теоретичний зв'язок нібито злочинних схем та тодішнього глави держави був використаний його опонентами в ході виборчої кампанії, а прізвище "Свинарчук" стало узагальнюючим. Однак саме розслідування відбувалося дивним чином.

Спочатку справу вела військова прокуратура, потім матеріали були передані в НАБУ, але там заявили, що частина документів втрачена. Потім документи "знайшлися", а керівники НАБУ, САП, Генпрокуратури та ДБР по черзі почали звинувачувати одне одного в саботажі розслідування. Телефон, на якому зберігалися оригінали оприлюднених у ЗМІ повідомлень, тим часом виявився знищеним.

В кінці квітня поточного року прес-служба НАБУ повідомила, що п'ять керівників "Оптимумспецдеталі" отримали підозру в легалізації злочинних доходів на 49,3 млн гривень, а двоє колишніх керівників Міноборони – у закупівлі за завищеними цінами військових вантажівок корпорації "Богдан", яку контролював Гладковський.

Сам екс-перший заступник секретаря РНБО ще восени отримав підозру у цій справі. Його син поки що фігурує в кримінальних провадженнях як свідок і паралельно судиться з журналістами за свою репутацію.

Історія справи

За версією НАБУ, засновники "Оптимумспецдеталь" Віталій Жуков та Андрій Рогоза в 2015 році нібито організували низку фіктивних фірм для постачання контрабандних запчастин з Росії на заводи "Укроборонпрому" за завищеними цінами і без сплати всіх необхідних податків. В журналістському розслідуванні вони були названі друзями Ігоря Гладковського.

Так, наприклад, за даними слідства, бізнесмени продали українському військовому підприємству російські висотоміри для літаків АН, завищивши ціну в сім разів, і отримавши в результаті 14 млн гривень. Крім того, "Оптимумспецдеталь" поставляла на бронетанкові заводи списані запчастини як нові і також за завищеними цінами.

Ще в березні минулого року Рогозі і Жукову були пред'явлені звинувачення в несплаті податків на 26 млн гривень. Вони визнали свою провину, сплатили зазначену суму до держбюджету і уклали угоду зі слідством. Тим не менш, у вересні 2019 року Шевченківський суд Києва через процесуальні неточності відмовився затвердити угоду і закрити справу.

НАБУ ініціювало ще одну судово-економічну експертизу, яка встановила новий розмір збитків. Тепер сума несплачених податків становить не 26, а майже 50 млн гривень. Тому керівникам "Оптимумспецдеталі" пред'явили нову підозру в несплаті податків на цю суму, а крім того у легалізації (відмиванні) злочинних доходів.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура попросила суд заарештувати колишнього співробітника "Укроборонпрому" і творця "Оптимумспецдеталі" Віталія Жукова. Суд відмовив прокурорам і відпустив підозрюваного під заставу в 5 млн гривень.

Прокурори САП акцентують увагу, що вилучене листування з месенджера WhatsApp свідчить про спілкування Жукова з високопоставленими чиновниками, у тому числі із заступником Головного військового прокурора Ігорем Козловим. Таким чином, звинувачення вважає, що у фігурантів справи були високі покровителі, в тому числі у правоохоронних органах і оборонному секторі.

Що стосується Ігоря Гладковського і його батька, то на даному етапі підозра їм не пред'явлена, вони фігурують в якості свідків.

Перспективу вручення їм підозри прокурор САП Максим Грищук, який веде цю справу, коментувати відмовився, пославшись на ст. 222 Кримінального процесуального кодексу (недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування). За його словами, справа активізувалося саме зараз по ряду причин, у тому числі через закінчення економічної експертизи.

У свою чергу, захист Жукова прямо натякає на політичний характер розслідування.

"У даній справі є суто політичний підтекст, суто політична складова. Це загальновідомий факт. Через те, що в цій справі присутній пан Гладковський – син екс-заступника секретаря РНБО. Суспільство пов'язує цю справу з подіями, докорінними змінами, зокрема, є така думка, що саме завдяки цій справі екс-президент Порошенко програв вибори", – заявив на суді його адвокат Олександр Мірошник.

Він упевнений, що саме через цю обставину НАБУ не хоче "належним чином" розслідувати цю справу. Адвокат вважає, що його підзахисний, поставляючи військову техніку, "займався корисною для країни діяльністю".

"Та діяльність, якою займався мій підзахисний, була потрібна країні, просто країна це не хоче визнавати", – резюмував він.

Що стосується другої справи, де фігурує прізвище Гладковського, то воно теж почало швидко набирати оберти навесні цього року. Ще в жовтні 2019 року екс-соратник Порошенка отримав підозру в незаконному лобіюванні закупівлі вантажівок "Богдан-МАЗ" для потреб Міноборони. Тепер же новими фігурантами цього кримінального провадження стали колишні заступник міністра оборони Ігор Павловський і начальник профільного департаменту оборонного відомства Андрій Араптанов.

"Слідством встановлено, що екс-заступник міністра оборони та директор департаменту у змові з колишнім першим заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони в 2017 році організували закупівлі в межах державного оборонного замовлення вантажних автомобілів за цінами, які значно перевищували передбачені бюджетом", – повідомило НАБУ, підкресливши, що дії підозрюваних завдали збитків державі на 17,4 млн гривень

Розслідування без звільнення

На активне просування НАБУ в розслідуванні розкрадань в оборонці позитивно відреагувала нова влада. Хоча буквально пару тижнів тому окремі депутати "Слуги народу" жорстко критикували директора бюро Артема Ситника і навіть підготували законопроект, який теоретично може бути використаний для його звільнення.

Офіс президента Володимира Зеленського у своєму прес-релізі привітав оголошення нових підозр у "справах Свинарчуків", натякнувши, що саме попередня влада блокувала ці розслідування.

"Після приходу до влади команда президента ліквідувала штучно створені обмеження для роботи НАБУ, серед яких – політичні. Тепер інституція починає показувати результати. Всі мародери, які обкрадали армію, будуть покарані", – сказано в повідомленні Офісу.

Крім того, голова ОП Андрій Єрмак підкреслив, що керівництво країни не ініціює звільнення Ситника і підтримує незалежність Бюро. На даний момент у Раді зареєстровані два законопроекти, один з яких внесений депутатами від "Слуги народу" Олександром Качурой і Олександром Дубінським. Ці документи вводять нові підстави для звільнення директора НАБУ.

Напередодні оголошених підозр у справі Гладковського профільний комітет Верховної ради підтримав один із законопроектів, який дозволяє звільняти директора Бюро за корупційне адмінпорушення. Деякі депутати вважають, що ця санкція має бути застосована до Ситника, адже з грудня минулого року його прізвище значиться в Реєстрі корупціонерів.

Суд оштрафував його на 3,4 тисячі гривень за порушення антикорупційного законодавства. Директор НАБУ, згідно з вердиктом суду, отримав подарунок у вигляді оплачуваного перебування на базі відпочинку в Рівненській області.

"Теоретично цей законопроект може призвести до звільнення (Ситника, – ред.), але неправильно говорити тільки про персоналії, необхідно говорити про інституції. І якщо є певні моменти, коли ті чи інші персоналії можуть "кинути тінь" на інституції, то ці проблеми треба вирішити", – пояснила в коментарі РБК-Україна заступник голови антикорупційного комітету Ради Галина Янченко (СН).

Загроза звільнення Ситника викликала негативну реакцію з боку МВФ і Ради Європи. Вони пригрозили, що "посягання на незалежність" НАБУ може позбавити Україну міжнародної підтримки. Глава парламенту Дмитро Разумков після цього заявив, що питання звільнення Ситника не стоїть на порядку денному.

Інформований співрозмовник РБК-Україна натякнув, що в активізації "справи Свинарчуків" простежується "рука Банкової". Але при цьому, за його словами, на даний момент зібраних доказів все ж досить, щоб перейти на новий етап розслідування.

"Все просто. Є докази – "побігли". Поки що їх достатньо для оголошення підозр, чи вистачить для суду – подивимося", – додав він.

Адвокат Гладковського Руслан Волинець зазначив РБК-Україна, що процесуальний статус його клієнта не змінився, слідство нових підозр йому не вручало і не клопотало про зміну запобіжного заходу. У той же час, за його словами, захисту вдалося добути "певні документальні підтвердження" того, що в інкримінованих екс-голові РНБО діях немає складу злочину.

"Якщо в загальних фразах, то виявилося, що тих дій, в яких звинувачували мого клієнта, просто не було", – сказав Волинець.

У свою чергу, співзасновник експертної організації StateWatch Олександр Лємєнов запевняє, що ніякого зв'язку між врученням підозр і "загрозою" звільнення Ситника немає і бути не може.

Він вказує на те, що зміни до законодавства не мають зворотної сили, а отже, факт здійснення директором НАБУ адмінпорушення до прийняття закону не може стати підставою для його звільнення. Запізніле вручення підозр фігурантам оборонних скандалів він пов'язує із процесуальними моментами.

"Я не бачу сенсу говорити про "активізацію". Просто співпало і співпало. Якщо б у НАБУ дійсно сильно хотіли продемонструвати лояльність електоральним обіцянкам Зеленського, то вони б вручили підозру не Жукову, а відразу Гладковському-молодшому. І зв'язали би це все з найближчим оточенням Порошенка", – вважає Лємєнов.

Терміни розслідування справ НАБУ про розкрадання в оборонці закінчуються в червні. Якщо вони не будуть продовжені, то вже до кінця року в відкритому судовому засіданні може бути поставлена крапка в найбільш резонансному питанні останніх днів президентства Порошенко.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube