"Велике будівництво" доріг: тендерні тролі вийшли на новий рівень
І знову про "Велике будівництво" і про тендерних тролів, які нещодавно вийшли на новий рівень "тролінгу".
14 травня король тендерних тролів Араїк Амірханян, про якого ви чули вже не раз, вдерся до приміщення "Укравтодору", розшукуючи його керівника Кубракова для з’ясування стосунків у фізичній формі.
Фізичний вплив – не новий спосіб комунікації Амірханяна. Наприклад, у 2015 році він з охоронцями увірвався до кабінету тодішнього голови "Укравтодору" Батищева, який відмовився приймати роботи його компанії у Миколаївській області. Торік кілька озброєних бойовиків Амірханяна здійснили напад на приміщення Служби автомобільних доріг в Одеській області. І ось новий напад.
Позиція Кубракова щодо тендерних тролів відома та офіційно артикульована. Але чому Амірханян вирішив узяти штурмом "Укравтодор" саме зараз?
Усе просто. 13 травня 2020 року зазвичай прихильна до тендерного троля постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету відхилила його скарги на дві закупівлі загальною сумою понад 825 млн грн. Ідеться про два тендери з ремонту автодоріг у Запорізькій області: М-18 "Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта" та Н-23 "Кропивницький–Кривий Ріг–Запоріжжя". Причини відмови – фальсифікація компанією Амірханяна відомостей про наявність досвіду виконання аналогічних договорів.
У якості свідчення досвіду виконання аналогічних робіт на тендер щодо траси М-18 "Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта" (ділянка км 299+491 – км 322+705) "Миколаївбудцентр" Амірханяна подав аж 12 договорів підряду, за якими він як субпідрядник виконував ремонти ділянок доріг Н-03 "Житомир-Чернівці", М-19 "Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече", М-15 "Одеса-Рені". Цікаво, що генпідрядником у цьому контракті виступала ще одна компанія Амірханяна – ПП "Полтавабудцентр". Тобто, одна фірма Амірханяна виграла тендер та отримувала кошти, а інша – проводила роботи.
САД у Запорізькій області як замовник закупівлі перевірила документи "Миколаївбудцентру", виявивши (за результатами огляду податкових накладних в аналітичній системі "Податковий блок"), що за жодним із договорів субпідряду нічого не відбувалося.
За виконання робіт (холодне фрезерування асфальтобетонного покриття, влаштування вирівнюючого або нижнього шарів асфальтобетонного покриття з асфальтобетонних сумішей на бітумі, модифікованому полімерними добавками, укріплення узбіч, влаштування бар’єрного огородження, горизонтальної дорожньої розмітки) генпідрядник ПП "Полтавабудцентр" оплату субпідряднику ТОВ "Миколаївбудцентр" узагалі не проводив.
Так само не було підтверджено факт виконання робіт за десятьма договорами субпідряду, які "Миколаївбудцентр" Амірханяна подавав на тендер із ремонту дороги Н-23 "Кропивницький-Кривий Ріг-Запоріжжя" (ділянка км 272+849 – км 282+880). І так, генпідрядником у контрактах на ремонт трас Н-03 "Житомир-Чернівці", М-19 "Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече" та М-15 "Одеса-Рені" знову виступало ПП "Полтавабудцентр". Тобто, або проєкт узагалі не фінансували, або "Полтавабудцентр" отримувала кошти, виганяла їх через конвертаційні центри в готівку, а "Миколаївбудцентр" працював на субподряді фактично нелегально. За роботи та матеріали, відповідно, розраховувались чорним кешем, без сплати будь-яких податків. Схоже, саме робота "вчорну" дає можливість структурам Амірханяна як демпінгувати на тендерах, так і додатково заробляти на схемах із фіктивним ПДВ (сумновідомими "скрутками").
Згідно з даними "Укравтодору", минулого року компанії Амірханяна зупинили 720 закупівель дорожніх ремонтів у Дніпропетровській, Тернопільській, Чернівецькій, Миколаївській та Херсонській областях. У більшості випадків – через лояльність Антимонопольного комітету. Але в даному випадку закрити очі на таку зухвалу фальсифікацію в АМКУ, вочевидь, не змогли.
Отже, юридична машина Амірханяна, яка доволі успішно торпедувала будь-який дорожній тендер, дала збій. Це і є причиною спроби Амірханяна взяти кабінет очільника "Укравтодору" штурмом. Ба більше, якщо аналогічні перевірки запровадять усі регіональні служби автодоріг, його компанія не зможе податись на жодний великий тендер, а це вже справжня катастрофа.
Після невдалої спроби фізичного впливу громадські діячі, прихильні до групи Амірханяна (ГО "Ліги Антитрасту" і Всеукраїнська дорожня асоціація (ВДА) влаштували медійну атаку на очільника "Укравтодору", розповсюджуючи фейки і звинувачуючи Кубракова у зриві проєкту "Велике будівництво", який контролює особисто Президент.
Маразматичність ситуації у тому, що саме "амірханянівці" агресивно протидіють вимогам "Укравтодору" щодо наявності в учасників тендерів власних асфальтобетонних заводів або гарантій від власників АБЗ на постачання визначеного об’єму асфальтобетону, аргументуючи це тим, що підряднику немає сенсу тримати у певному регіоні завод, не знаючи, отримає він контракт чи ні.
Тобто, спочатку в ЗМІ прокачали тезу, що пул найбільших українських компаній набудував по всій Україні заводів та виробничих баз і таким чином має перевагу перед компаніями, які такими ресурсами не володіють. А тепер починають качати протилежний меседж: найбільші компанії не мають ресурсів. Хоча в Україні за останні роки найбільші гравці набудували стільки асфальтобетонних заводів, що більшість із них стоїть незавантаженими.
Читайте також: В Одеській області чиновники розікрали мільйони на ремонті доріг, – СБУ
Що ще можна вигадати, аби спровокувати бодай якийсь скандал довкола проєкту "Велике будівництво"? "Амірханянівці" хапаються за будь-яку нагоду. Наприклад, "Укравтодор", замість того, щоб ділити трасу на 14 ділянок та проводити 14 тендерів, вирішив провести лише декілька великих тендерів. Одразу почалася істерика, хоча не дуже зрозуміло, як 14 різних компаній можуть робити одну дорогу по кілька кілометрів кожна. З кого потім спитати за якість?
Ідеальна модель існування дорожнього ринку від "амірханянівців" – це, по-перше, тисячі маленьких тендерів на невеличкі ділянки, вимог до учасників – жодних. По-друге, очікувана вартість тендерів від "Укравтодору" повинна бути нереалістично малою – так, щоби, згідно з проєктом, з якісними матеріалами, на сучасній техніці, з додержанням технології та "білими" зарплатами нічого побудувати було не можливо. За таких умов група Амірханяна та деякі представники ВДА справді будуть поза конкуренцією. Але що залишиться від "Великого будівництва"? Клаптикові ремонти, коли зрозуміло, хто, як і чого ці клаптики побудував. Велика кількість зірваних об’єктів після того, як переможець отримав аванс та зник. Але чи потрібна нам така економія і таке "Велике будівництво"?
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки