Економічна криза й лісова пожежа мають дуже багато спільного. На перший погляд, і криза, і пожежі – це тотальне руйнування, смерть і покалічені долі. Але це тільки на перший погляд. Світова економіка, так само, як і ліс, має стійку програму на самовідновлення. На зміну одним бізнесам приходять інші, на зміну одним мільярдерам приходять нові, пише для "Тижня" Артем Гудков

У цьому немає нічого нового, так було завжди. Понад те, деякі види рослин беруть свій початок саме завдяки пожежі, яка знищує бур’яни та дає доступ до води й живильних елементів.

Абсолютно так само відбувається й у бізнесі, величезна кількість компаній запускається тільки завдяки тому, що в них з’являється доступ до грошей.

Багато хто каже, що світ не буде таким, як раніше. Це правда, тільки казати про це слід зі знаком плюс, а не мінус.

Читайте також: Захід має кардинально переглянути свої відносини із КНР, і це шанс для України

Для українських бізнесменів сьогодні відкриваються величезні можливості завойовувати нові ринки. Одним із найперспективніших для нас є ринок країн Чорної Африки. Помилково вважають, нібито Китай і США тотально контролюють ринки країн Чорної Африки. Насправді, якщо говорити про торгівлю продуктами харчування й товарами широкого вжитку, глобально цей ринок не контролює взагалі ніхто. Поодинокі групи індійських і ліванських бізнесменів розведені нечисленними групами впливу місцевих бізнесменів і чиновників.

Секрет у тому, що ці торгові групи збудували свої імперії на чужих грошах і довгих товарних кредитах. Компаніям, що торгують в Африці, деякі постачальники надавали товарні кредити на 12–18 місяців. У стабільні часи не було потреби рахувати ефективність витрат на просування продукції в Африці. Але нині більшості із цих компаній зовсім не до неї. Вони змушені вмикати режим глобальної економії, і першими під ніж ідуть кредитні програми, які себе не окупають.

У найближчі пів року почнуть рватися усталені ланцюжки постачань багатьох товарів. Частки в ринку перерозподіляться між місцевими виробниками та новими імпортерами, які здатні забезпечити оптимальні якість і ціну.

Український бізнес укотре показав свою здатність об’єднуватися й самоорганізовуватися в боротьбі з коронавірусною інфекцією.

Читайте також: Саме час купувати українське. Це не лише патріотично, а й вигідно та розумно

ВВП Африки за паритетом купівельної спроможності становить понад $6 трлн.

Щоб відчути цей ринок у цифрах, спробуймо порахувати. В Україні приблизно мільйон компаній, якщо 500 із них (0,5%) почнуть відвантажувати щомісяця продукції на $5 тис. у кожну з 54 країн Чорної Африки, то за рік ми отримаємо приріст експорту більш ніж на $1,5 млрд. Комусь ці підрахунки здаватимуться неточними й нереальними, але насправді в обсязі це приблизно п'ять-сім контейнерів продукції на місяць у кожну із країн. На тлі тисяч контейнерів, які в’їжджають щодня в кожну із країн Африки, це мізер, статистична похибка.

Мізер, який може стати рятувальним кругом для української економіки й ковтком свіжого повітря для тисяч підприємців.

Усе, що потрібно, це зробити Африку одним із пріоритетних ринків для експорту, розробити й ухвалити експортну стратегію із просування наших товарів у регіоні, консолідувати зусилля бізнесу та влади.

У цьому жорстокому світі або ми самі почнемо вигризати своє право на суб’єктність, або так і будемо об’єктом у чиїхось іграх, постійно стоячи із простягнутою рукою в очікуванні чергової милостині.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube