Телефон спікера парламенту Каталонії Рожера Торрена було зламано за допомогою програми «урядового класу», йдеться в спільному розслідуванні The Guardian і El País.

Інцидент, який, на думку експертів, може бути «випадком внутрішнього політичного шпигунства» в Європі, стався минулого року. Разом з телефоном Торрена були зламані і пристрої двох інших прибічників незалежності регіону від іспанської влади.

Шпигунська програма, яка була використана для злому телефону голови каталонського парламенту, отримала доступ до пристрою завдяки однієї з уразливостей популярного месенджера WhatsApp.

У самому WhatsApp припускають, що подібний злом став можливий у двотижневий період з квітня по травень 2019 року, коли, ймовірно, 1,4 тис. користувачів месенджера стали жертвами шпигунської програми Pegasus, розробленої ізраїльською фірмою NSO Group.

За допомогою вразливості зломщики, ймовірно, отримали доступ до електронної пошти, текстових повідомлень, фотографій, динаміку і камери телефону Торрена.

Читайте також: У немцев все больше вопросов к мессенджеру Telegram. Почему?

Спікер парламенту Каталонії, якого про злом попередили аналітики, що працюють з WhatsApp, впевнений, що за кібератакою стоїть «іспанська держава», яка, на його переконання, діяла з порушеннями закону.

Сам месенджер зараз судиться з NSO Group в американському суді. Ізраїльська фірма-розробник наполягає, що їхня програма продавалася урядам різних країн виключно з метою вистежування терористів та інших злочинців. NSO Group зазначає, що не має незалежних даних про те, як програму Pegasus використовують її клієнти, серед яких в минулому були Саудівська Аравія і Мексика.

Водночас WhatsApp стверджує, що внаслідок дій шпигунської програми в 2019 році постраждали більше 100 представників громадянського суспільства, зокрема, журналісти в Індії, правозахисники в Марокко, дипломати та вищі державні чиновники.

Рожер Торрен заявив, що вимагатиме розслідування цієї справи.

Читайте також: Игорь Яковенко: С путинской Россией стало не о чем говорить. Не только не о чем, но и опасно

1 жовтня 2017 року влада Каталонії провела невизнаний офіційним Мадридом референдум про незалежність регіону. За незалежність проголосувало 90,18%, проти - 7,83%, при явці в 43,03%.

Після жорсткої відповіді центральної влади і визнання Верховним судом Іспанії дев'ятьох лідерів Каталонії винними в заколоті регіон захлиснули протести, що супроводжувалися сутичками з поліцією.

Наприкінці минулого року голова каталонського уряду Кім Торра засудив насильство і закликав співгромадян до мирного протесту, а також анонсував новий референдум за незалежність регіону, який має відбутися в найближчі два роки.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube