Скільки фейків в Facebook публікують співробітники українських банків. Результати дослідження

В листопаді 2019 НВ опублікувало рейтинг надійності українських банків. ПриватБанк в ньому на 7 місці. Окрім надійності, він входить до числа найкращих роботодавців. Безпека та конфіденційність — синоніми суті банку. Проте 26% працівників ПриватБанку віддають свої та чужі дані в обмін на сумнівні розваги в соціальних мережах. Наприклад, проходячи тести «Яка ти змія?».

Це дані дослідження 1 000 акаунтів співробітників 20 великих українських компаній. Його провела волонтерська ініціатива «Як не стати овочем» в рамках вивчення рівня інформаційної гігієни українців. Аналізувалися чотири банки. Найгірша ситуація в ПриватБанку, проте не набагато краще в Credit Agricole Ukraine, Райффайзен Банк Аваль та Альфа-банку.

З повним звітом дослідження можна ознайомитися тут.

Рівень інформаційної гігієни — дзеркало безпечної поведінки в інтернеті. Важливо вміти ідентифікувати загрозу та правильно будувати свою поведінку.

В дослідженні аналізували поведінку банківських працівників в Facebook. Його ріст в Україні прийшовся на 2014−2016 роки. Зараз половина українців називають цю соціальну мережу своїм джерелом отримання новин. Її загрози та можливості добре вивчені та оприлюднені. Інформації вдосталь для професіоналів і користувачів. Незважаючи на це, більше половини банкірів опиняються в її класичних пастках — фейки та несанкціонований збір приватних даних.

Читайте також: Банк Ахметова попросить у НБУ кредит рефінансування на півмільярда доларів

Чому це небезпечно для банку? По-перше, в періоди нестабільності чи інформаційних атак на банк вони не просто читають сайти-сміттярки, а й поширюють фейки (у Credit Agricole третина співробітників). По-друге, зловмисники легко отримують доступ до даних користувача та можуть використовувати їх при кібератаках. По-третє, виникає запитання «Якщо банкіри не притримуються інформаційної безпеки у простій та вивченій мережі, то яка їх обізнаність в принципі?».

Багато процесів в банках залежать від людського фактора. Банкір — один з перших до кого звертаються за порадою в період економічних турбулентностей. В той же час, банки залишаються забюрократизованими структурами. Інформація передається знизу вверх з запізненням і рідко відповідає на реальні запитання менеджерів на відділеннях. Особливо в кризові періоди.

Банки розуміють свою залежність від співробітників. Вони їх навчають, стандартизують дії, процеси, переговори з клієнтами, одяг. Проте в наш час спілкування з клієнтом не закінчується у відділенні банку. В Україні люди вірять людям та не вірять інституціям. Успішна робота з клієнтом, особливо у чутливих сферах — це особистий контакт.

Банкіри це розуміють. Постійна гонитва за виконання планів стимулює рекламувати банк та його продукти на своїх сторінках в соціальних мережах.

Читайте також: Кому выгоден Роттердам плюс?

Аналіз їх сторінок у Facebook це підтверджує. Вони найбільше з поміж інших компаній публікують дописи про свої компанії. Респонденти з чотирьох банків написали чи перепостили 2 940 публікацій — це 40% від загальної кількості по всім 20 компаніям. Проте в перемішку з рекламою банку, вони опублікували 1 121 дописи з фейками та маніпуляціям.

Який образ банка сформується у клієнта з мінімальним розумінням інформаційної гігієни? Чи буде він довіряти такому менеджеру чи керівнику відділення? З моменту коли кожен з нас отримав своє цифрове медіа, відповідальність за слова виросла.

Ситуація з інформаційною гігієною співробітників, нагадує початок двохтисячних. Тоді на ринок прийшли перші закордонні банки і почали впроваджувати стандарти зовнішнього вигляду співробітників. Документ з жорсткими австрійськими стандартами збурив не тільки колектив «Авалю», але і всю фінансову систему. З одного боку вони зазіхали на особисту територію, з іншого впроваджували незручний стандарт. До того ж на якісні костюми банально не у всіх вистачало грошей.

Пройшло 20 років. Стандартизованим виглядом співробітника банку нікого не здивуєш. Як і не здивуєш скріптами розмов та технік з продажу. Банки вклали мільйони в розвиток лояльності, тімбілдінг тощо. Це дає свої результати.

Проте на інформаційну гігієну та безпеку немає стільки часу. Їх відсутність вдарить по репутації та фінансовому результату більше, ніж відсутність привітного персоналу у відділеннях. Це питання безпеки грошей та конфіденційності клієнтів.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube