Прагнення першого президента України Леоніда Кравчука включити до складу учасників переговорів у ТКГ першого прем'єра нашої країни Вітольда Фокіна, на перший погляд, виглядає дивно

Але це тільки для тих, хто вже давно забув про стиль Кравчука у політиці і взаємини Леоніда Макаровича і Вітольда Павловича, пише Віталій Портников для Еспресо.

Кравчук своєю готовністю брати участь у роботі ТКГ переслідує кілька цілей.  І це зовсім не бажання задовольнити примхи Віктора Медведчука, як думає багато хто.  І зовсім не бажання задовольнити примхи Володимира Зеленського, як думає Зеленський.

У цьому житті Кравчука не цікавлять ні Медведчук, ні Зеленський. Останні 86 років Кравчука у цьому житті цікавить тільки сам Кравчук.  А останні 30 років – ще й історична роль Кравчука.

Читайте також: Портников: В українців простий вибір – що б там Леонід Макарович не вигадував

Кравчук хоче довести, що все ще залишається найкращим українським політиком – він завжди був такої про себе думки. Що він здатний розв'язати конфлікт, який виглядає не до розвязання. Що він є більш професійним, ніж Кучма. Але при цьому він не хоче ризикувати своєю історичною репутацією.

Для того, щоб робити примирливі заяви, які можуть сподобатися Кремлю або контактувати із маріонетками Росії на Донбасі, Кравчуку потрібен Фокін.  Він завжди підставляв Фокіна тоді, коли не міг визначитися з рішенням. І тоді, коли йшлося про економічні проблеми країни, і у взаєминах з Москвою. Так було і після проголошення незалежності, коли Кравчук послав Фокіна підписувати угоду про Економічний союз радянських республік.  

Читайте також:  Замена шила на мыло: за спинами Кучмы и Кравчука стоит тень Медведчука, – Виктор Небоженко

Фокін у останній момент втік з Кремля, його повноваження залишилися нез'ясованими. Але він був в Москві, що дозволило аж до референдуму 1 грудня зберігати ілюзію, що Україна нікуди не дінеться.  А Кравчук нічим не ризикував і у своїй передвиборчій президентській кампанії виступав як захисник Акту про незалежність. А потім поїхав до Біловезької пущі. У цьому – весь він.

 Чому на таку непристойну роль погоджується Фокін? А не від великого розуму. Фокін – банальний радянський чиновник, який нічого ніколи не тямив у політиці, а у 1992 році взагалі перестав нею займатися.  За ці роки Фокін остаточно перетворився на нудного радянського пенсіонера, який сприймає життя крізь російську телевізійну призму.  Саме тому він такий зручний для Кравчука. Одного разу Леонід Макарович Вітольда Павловича вже використав.  І він завжди готовий повторити.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube