Скарб із 435 золотих і срібних монет XIV століття був знайдений чеською парою, яка гуляла в лісі недалеко від Кладрубського монастиря в Західній Богемії.

Пара натрапила на дві золоті та одну срібну монети поруч з великим плоским каменем. Ймовірно, першою монети виявила дика свиня, яка рила землю в пошуках їжі, відзначають журналісти.

Коли археологи з місцевого музею розкопали весь скарб, вони виявили 92 золоті монети загальною вагою 326 грамів і 343 срібні монети. Срібні монети відносяться до типу грошей, які були поширені в Богемії і Центральній Європі в XIV столітті. Більшість з них були викарбувані в Богемії під час правління імператора Священної Римської імперії Карла IV. Вони дуже зношені, тому, ймовірно, довго використовувалися як платіжний засіб.

А ось золоті монети знаходяться у відмінному стані. Це дукати Карла I Угорського, імператора Священної Римської імперії Карла IV, Альберта III, герцога Австрійського, і Руперта I, курфюрста Палатіна і золоті флоріни Людовика I.

Читайте також: У курганах Луганщини знайшли рештки, яким понад 4 тисячі років. ФОТО

Археологи вважають, що монети були закопані в землю в кінці 1370-х років. Хоча причина, з якої хтось заховав скарб, ймовірно, залишиться невідомою, швидше за все, це було пов’язано з сусіднім монастирем.

"Монастир розташовувався на стратегічному середньовічному торговому шляху між Прагою і Нюрнбергом. А оскільки відкриття було зроблено недалеко від нього і недалеко від королівського міста Стршибро, досить імовірно, що воно якось пов’язано з ним", – говорять учені.

Читайте також: У центрі Львова знайшли залишки костелу XVI сторіччя. ВІДЕО

Кладрубський монастир заснував герцог Богемський Владислав I в 1115 році. З самого початку монастир був багатим, наділеним численними володіннями і титулами. Його багатство і влада збільшувалися в геометричній прогресії, досягнувши піку в XIV столітті.

Монети, які були знайдені біля монастиря, зараз відновлюються і вносяться в каталоги. Вони будуть виставлені в Музеї Західної Богемії в Пльзені в кінці цього або на початку 2021 року.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube