Кілька днів тому Москва заявила, що стала більше уваги приділяти карабахській кризі. Тобто вже тоді були сформульовані основні принципи підписаної угоди

Вірменія і Азербайджан розуміли усі ризики цієї угоди. Бо можна підвищувати ставки, як робив Азербайджан, говорити, що «ми звільнимо усю територію Нагірного Карабаху» та чути відповідь від Вірменії: «ми не поступимося жодним клаптиком». Але насправді кожна зі сторін розуміла, що їй доведеться ухвалювати якесь рішення і це політичне рішення все одно ґрунтується на військових успіхах або неуспіхах. І ось після падіння (з вірменської точки зору) чи звільнення Шуши стратегічна перевага однозначно перейшла до Баку, пише у своєму блозі на НВ директор Центру близькосхідних досліджень  Ігор Семиволос, інформує UAINFO.org.

Подальший наступ азербайджанської армії міг призвести до серйозної гуманітарної катастрофи. І можна було звернути увагу, що переважна більшість міжнародних експертів, які відслідковували війну, почали в цей момент у Твіттері постити, що от — гуманітарна катастрофа. Це був дуже серйозний сигнал для Азербайджану, особливо на тлі судових процесів, які зараз відбуваються над президентом Косово, що в майбутньому Азербайджан може опинитися під ударом. Міжнародне гуманітарне право може бути використане проти Азербайджану в звинуваченні в етнічних чистках. І як у цій ситуації уникнути таких обвинувачень на майбутнє і забезпечити свою перемогу, — це була ключова дилема для Баку.

Читайте також: Капітуляція Вірменії: що змінює російська угода щодо Карабаху і чим вона загрожує Україні

Росіяни це знали і використали цей момент для того, щоб продавити свій сценарій. Азербайджанцям важливим було максимально забезпечити найдальше просування своїх військ, але при цьому не створюючи відчуття гуманітарної катастрофи. Ну а вірменам треба було показати своїм співгромадянам, що вони не програли війни, але не виграли, як, власне, сказав Пашинян.

Кожна зі сторін опинилася в ситуації «вікна можливостей», і вони підписали цю угоду.

І мені здається, що станом на зараз Азербайджан може виграти не лише війну, але і мир. А це одна з ключових умов більш-менш стабільного життя. Ще важливим у цій угоді я вважаю те, що не сказано про статус. Бачили ж відео, як Ільхам Алієв це підкреслював Пашиняну, мовляв, дивися, жодної згадки про статус немає. А це означає, що тема Нагірно-Карабахської республіки, тема Арцаху закрита. Максимум, чого може досягти Вірменія — це місцеве самоврядування у районах, компактно населених вірменами. А Азербайджан повертає всі інші райони без кровопролиття. Якщо можна сказати, що є максимально зручне рішення, то це рішення можна таким назвати.

Щодо присутності росіян. Азербайджан це не дуже турбує. Це для нас присутність росіян сприймається як катастрофа, а для азербайджанців — це аж ніяк не катастрофа. Тим більше, що Алієв вже заявив про присутність у регіоні турецьких миротворців. А вони вже можуть з’явитися там по двосторонніх угодах. Азербайджан може робити на своїй території все, що заманеться.

Читайте також: Глядя на события в Карабахе и в парламенте Еревана, нам надо думать о себе, – Бутусов

Протести у Вірменії проти цієї угоди — це вже клопіт Москви. Росіяни і мають гарантувати виконання Вірменією своїх зобов’язань. Якщо, припустимо, Вірменія візьме і відмовиться від цієї угоди. Скинуть Пашиняна, обваляють у пір'я і водитимуть вулицями, а тут прийде бравий вірменський полковник, який скаже «ми продовжимо війну», ну і в результаті вони ще більше програють. Вірменська армія в Карабаху зараз деморалізована і неспроможна вести ефективні бої. Будь-якому бравому полковнику, який про це говоритиме, покажуть справжній стан речей.

Мені здається, що ця вірменська реакція сьогоднішньої ночі пов’язана з тим, що вірменська пропаганда переважно брехала своїм громадянам про стан речей розповідаючи, що не сьогодні-завтра вони перейдуть у контрнаступ і все звільнять.

Ми, українці, спостерігаємо за цією війною, ми хочемо ослаблення Росії і розчаровані, що Росія там якимось чином бере участь. Ці розчарування зайві. Це класична українська зрада — якщо не на 100% по нашим «хотєлкам», то все — «зрада». Головний висновок для українців — треба плекати і озброювати свою армію, і не голосувати за клоунів.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube