Читаю коментаторів і бачу, що ніхто нічого не розуміє у справі Татарова

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Валерій Пекар, повідомляє UAINFO.org.

Бо всі пишуть приблизно одне й те саме: ми не розуміємо, кажуть вони, як можна з такими жахливими порушеннями закону, втрачаючи обличчя, ризикуючи відносинами із Заходом, усупереч своїм передвиборчим гаслам, ховаючи очі навіть без спроби публічної комунікації відмазувати від суду корупціонера, щодо якого назбирано стільки доказів, а ще він відомий як поплічник Януковича, один із катів Майдану та спільник Портнова.

Тому що коментатори дивляться на все це з юридичної позиції. А рішення приймають на основі зовсім іншої мотивації. Як відомо, культура їсть стратегію на сніданок (вислів Пітера Друкера), а юридичні папери – це те, у що культура свій сніданок загортає.

Читайте також: Журналіст Зеленському: Після президенства ви ходитимете на допити разом із усім вашим офісом корупціонерів

Спробую пояснити.

1. Суспільний устрій України – це олігархічний феодалізм. Президент України за посадою є найголовнішим феодалом.

2. Феодальні стосунки є двосторонніми, договірними. Сюзерен панує, але за згодою васала; васал добровільно приймає на себе зобов'язання. За неписаним договором, сюзерен зобов'язаний забезпечити васалові дві речі: безпеку й поле для годування.

3. За феодалізму злочином є не корупція (забезпечення поля для годування), а антикорупція (перешкоджання сюзеренові в наданні васалові поля для годування). Антикорупція зазіхає на священне право васала отримати повну безпеку від свого сюзерена, разом зі священним обов’язком сюзерена таку безпеку гарантувати й забезпечити.

4. Найближчим колом короля – людьми, що працюють у його палаці – є двір короля. Двір короля є недоторканим за визначенням, бо інакше король не зможе виконувати своїх феодальних функцій.

Читайте також: Зеленський іще є, а з його епохою вже покінчено. Політичні підсумки року, що минає

5. Видати людину із двору для короля означає повністю втратити свій королевський статус.

6. Все ускладнюється двома факторами. По-перше, король є найстаршим феодалом, але не є ані олігархом (першим серед рівних), ані арбітром – а це означає, що він "слабкий король", якому місце за столом великих хлопців не гарантовано, право на нього треба виборювати й підтримувати.

7. По-друге, слабкий король для посилення свого двору запроваджує в ньому не бюрократичну ("синю"), а лідерську ("червону") культуру, тим паче, що в нашому випадку вона ще й відповідає особистим уподобанням. А для "червоної" культури видати людину з особистого оточення – це повністю втратити обличчя перед членами клану й іншими феодалами.

Отже, видати людину із двору, із палацу для короля – це швидко й остаточно попрощатися з королівським статусом.

Подивіться на цю історію з такої позиції.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube