Про науку. Наша країна вирішила закупити, напевно, усі можливі ліки від COVID-19 без доведеної ефективності. Саме так ми залишимо про себе пам'ять в історії боротьби з пандемією

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Павло Ковтонюк, повідомляє UAINFO.org.

По-перше, коли ви даєте пацієнтам якісь дорогі ліки – це видається дуже науковим. По-друге, закуповувати дорогі ліки – це дуже весело й цікаво. А головне - вигідно (хоча не для всіх, але таке життя).

Спочатку був гідроксихлорохін. Потім ремдесивір. А тепер МОЗ хоче витратити 125 мільйонів зайвих гривень ще на два препарати, ефективність яких не доведена – імуноглобулін і тоцилізумаб.

Із цього приводу валентинку з гарячою підтримкою написав нашому міністрові навіть директор Євробюро ВООЗ Ганс Клюґе: "ВООЗ хоче закликати до дотримання доказових методів і радить переглянути поточну практику призначення експериментальних препаратів для лікування COVID-19 в Україні".

Перший препарат – імуноглобулін. А конкретно імуноглобулін одного вітчизняного виробника. Тому що жоден інший виробник не має в інструкції покази до застосування при коронавірусі. Тому що в них немає міжнародних публікацій про ефективність цього застосування.

Для українського імуноглобуліну теж немає таких публікацій. Але ці дрібниці нікого не зупиняють. Виробник подав до Державного експертного центру МОЗ (ДЕЦ – орган при МОЗ, який реєструє ліки в Україні) результати власного клінічного дослідження. Там вони й були, поки з ДЕЦ не звільнилася керівниця Тетяна Думенко, яку призначила на посаду ще Уляна Супрун.

Читайте також: Дилема Степанова: МОЗ звинувачують у намаганні повернути схеми в медзакупівлі

Одразу після цього – і це безумовно чиста випадковість – в інструкції до вітчизняного імуноглобуліну з'явилися покази до лікування COVID. Після цього – ще одна випадковість – виділили кошти на його закупівлю. І нарешті остання випадковість – ціна на препарат для ДП МЗУ зросла із 728 грн/г до 936 грн/г. Це означає, що на той же обсяг ліків треба витратити на 22,3 мільйони гривень більше.

Днями про це написав Арсен Жумаділов, директор ДП "Медичні закупівлі України", яке закуповує ліки. Сходіть у коменти до його допису. Туди прийшла, напевно, половина менеджменту виробника, які наповнили гілку коментарів такими аргументами:

• Як ви можете критикувати наш препарат, він рятує життя людей (насправді препарат ніхто не критикував і не ставив під сумнів його успішне використання, наприклад, у дитячій онкології).

• Сам МОЗ і ДЕЦ визнав результати нашого дослідження, якої науки вам іще бракує?

• Результати в дослідження добрі, але ми нікому їх не покажемо. Хочете подивитись – приїдьте до нас в офіс.

• Міжнародні наукові журнали? Ми їм результати надіслали. Ми не винні, що вони не публікують.

• У нас є посилання англійськими буквами! (Дають оце посилання на базу клінічних досліджень, де зареєстровано саме дослідження, але немає його результатів).

• Ми підняли ціну, але іноземні виробники все одно дорожчі. 22 додаткових мільйони з держбюджету - це ще дуже мало.

• Ви зневажаєте вітчизняного виробника.

Що ж до другого препарату – тоцилізумабу, то там іще веселіше. Тому що результати досліджень тут якраз є. І вони – погані.

Читайте також: Вірус не відступає: що не так зі статистикою та чому влада лише погіршує й без того близьку до критичної ситуацію

Ще раніше сам виробник опублікував результати клінічного дослідження, яке показало, що препарат не був ефективний при лікуванні COVID. Є і свіжі публікації, які кажуть про те саме: препарат не працює. Але зима хокею не завада. За кошти платників податків МОЗ закупить саме цей препарат.

А тепер хвилинка нормальності.

Препарат визнають дієвим, якщо є публікації в міжнародних рецензованих виданнях про те, що він ефективний. Така публікація означає, що інші авторитетні науковці подивилися на дослідження ваших вчених і сказали: так, методи нормальні, проведено коректно, результатам можна вірити - публікуйте.

Ще раз: не МОЗ подивився, і навіть не ДЕЦ, а авторитетні науковці рецензованому виданні. А якщо немає таких публікацій - ви не купуєте. Все дуже просто. 

Щодо українського імуноглобуліну таких публікацій немає. Матеріали лише "надіслали" (як кажуть). Щодо тоцилізумабу такі публікації є, і вони свідчать: препарат неефективний.

Навіть коли препарат доведено ефективний, слід провести оцінку медичної технології перед тим, як витрачати на нього державні гроші. Тобто не зле було б оцінити альтернативи: скільки людей не помре або швидше одужає, якщо направити 125 мільйонів на ці ліки порівняно, наприклад, із тим, аби купити кисневі концентратори.

Чи можна закуповувати препарат до/без публікації досліджень у рецензованих виданнях? Можна в одному випадку: якщо ви російська вакцина "Спутник".

Хвилинку нормальності закінчено. Несемося далі захопливим світом науки.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube